Вацлав Прошек

	Вацлав Прошек
	Вацлав Прошек
	«Славія» в 1918 році. ; Прошек — крайній справа в нижньому ряду
Особисті дані
Народження	21 травня 1893
Смерть	невідомо
Громадянство	Чехословаччина; Австрія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вацлав Прошек (чеськ. Václav Prošek, 21 травня 1893^[2]) — чеський футболіст, що грав на позиції нападника. Найбільш відомий виступами у складі празької «Славії».

Коротка інформація Особисті дані, Народження ...

Закрити

У 1912—1921 роках виступав у складі празької «Славії»^[3]. Всі ці роки клуб тренував шотландський тренер Джон Мадден. Вже в 1912 році Прошек став володарем кубка милосердя^[4]. В фіналі «Славія» перемогла «Вікторію» (Жижков) з рахунком 4:3, а лінія нападу клубу мала такий вигляд: Мирослав Широкий — Ладислав Медек — Вацлав Прошек — Ян Кошек — Зденек Ян.

1913 рік розпочав у резервній команді «Славії», яка на початку року програла першій команді 4:7^[5]. Пізніше Прошек ненадовго перейшов до «Спарти»^[5], але в кінці року повернувся^[6]. «Славія» стала чемпіоном Богемії 1913 року. Груповий турнір відбувся в другій половині 1913 року, але фінальний матч для переможців регіональних ліг був зіграний в травні 1914. «Славія» перемогла команду «Моравська Славія» з міста Брно з рахунком 2:0, а голи забили Ярослав Богата і Вацлав Прошек^[7]. Також команда вийшла у фінал кубка милосердя, де поступилась «Вікторії» (0:1)^[8]. Через початок Першої світової війни чемпіонат 1914 року, запланований на осінь, не відбувся, але товариські матчі клуби грали. Наприклад, в жовтні Прошек забив єдиний і переможний гол у грі зі «Спартою» — 1:0^[8].

В 1915 році «Славія» стала переможцем чемпіонату Богемії, або ж чемпіонату Праги, як називають цей воєнний турнір у багатьох джерелах. Спочатку команда виграла всі матчі групи А, в якій виступали провідні команди столиці. В матчі зі «Спартою», що завершився перемогою з рахунком 5:1, Прошек забив чотири голи^[9]. Загалом Вацлав у чемпіонаті забив 7 голів^[9]. У фіналі за звання чемпіона «Славія» перемогла «Сміхов» з рахунком 14:0, а Прошек забив три голи^[10].

В 1916 році «Славія» проводила переважно товариські матчі. А в 1917 році було проведено два чемпіонати — весняний і осінній. Прошек забив три голи у ворота «Спарти», а його команда розгромила принципового суперника в матчі весняного чемпіонату з рахунком 5:0^[11]. Але в обох турнірах клуб мав проблеми дисциплінарного характеру. Навесні «Славія» відмовилась грати проти клубу ДФК Прага, за що отримала три технічних поразки, а восени три технічних поразки клуб отримав за виступи кількох гравців (серед яких і Вацлав) в складі збірної Австрії^[11]. Та рівень гри «Славія» показувала хороший, здобувши ряд яскравих перемог у міжнародних матчах з угорськими і австрійськими командами^[12]. Партнерами Прошека в лінії нападу клубу були Йозеф Бєлка, Ян Ванік, Вацлав Шубрт, а також Йозеф Седлачек, що прийшов посеред року.

Саме ця п'ятірка нападників була основною в матчах Середньочеської ліги 1918, що проходили навесні. Клуб виграв усі поєдинки турніру з загальною різницею м'ячів 54:3^[13]. Осінню «Славія» вийшла у фінал новоствореного Середньочеського кубка, де поступилась з рахунком 1:4 «Спарті»^[13]. Для Прошека 1918 рік став одним з найбільш успішних — він виступав в усіх 31 матчах, які команда провела за рік, і забив 24 голи^[13].

В 1916 році Чеська футбольна федерація була розпущена, а клуби перейшли під крило Австрійської федерації. Між Богемією і Австрією встановились тісні футбольні зв'язки. Чеські футболісти могли отримувати запрошення в збірну Австрії. В квітні 1917 року у Відні відбувся товариський матч між збірними Богемії і Нижньої Австрії (фактично збірною Австрії). Матч завершився нічиєю 2:2, а голи за Богемію забили Прошек і Ванік^[14]. Обох футболістів запросили до збірної Австрії. 15 липня 1917 року вони зіграли в товариському матчі проти Угорщини (1:4), а Прошек відзначився забитим голом^[15].

В середині вересня в Празі знову зустрілись Богемія і Нижня Австрія. Цього разу Богемія перемогла з рахунком 3:1, Прошек також грав, але не забивав, двічі відзначився Ванік і ще одного разу Седлачек^[16]. Цього разу уже чотирьох уже гравців «Славії», які грали в згаданому матчі, запросили до складу австрійської команди. Крім Ваніка і Прошека, це були Франтішек Фіхта і Йозеф Седлачек. Всі четверо 7 жовтня зіграли в матчі з тією ж Угорщиною, що завершився поразкою Австрії з рахунком 1:2^[17]. Проблемою стало те, що на той момент чеські функціонери уже оголосили про вихід з Австрійської федерації і відновлення Чеської футбольної федерації, тому вчинок футболістів був визнаний порушенням^[6]. Гравці отримали дискваліфікації. Представникам «Славії» вдалося оскаржити це рішення і зняти дискваліфікацію з футболістів. Але «Славія» на той момент встигла отримати три технічних поразки в чемпіонаті Чехії, адже суперники відмовлялись грати за умови участі цих чотирьох гравців^[6].

У складі збірної Чехословаччини у 1919 році став переможцем футбольного турніру Олімпіади Першинга^[3], масштабного спортивного змагання для країн-союзників, переможців у Першій світовій війни. Участь у змаганнях брали діючі і колишні військові збройних сил своїх країн. Чехословаччину представляли провідні футболісти найсильніших клубів країни — празьких «Спарти» і «Славії», а також «Вікторії» з Жижкова^[18]. Відомі футболісти грали за збірні Франції, Італії і Бельгії, фактичні національні збірні привезли також Румунія і Греція^[18]. Втім, матчі турніру не входять до офіційного реєстру ФІФА. Тренером чехословацької команди призначили Джона Вільяма Маддена, наставника «Славії». Але найбільшу ставку він зробив на гравців «Спарти». Зі складу «Славії» в основі команди грали Валентин Лоос, Ян Ванік і Вацлав Прошек.

Ігри проводились у Парижі на новозбудованому стадіоні «Першинг». Чехословаччина виступала групі Б і здобула три перемоги над Бельгією (4:1), США (8:1, один з голів забив Прошек) і Канадою (3:2)^[19]. У фінальному матчі суперником чехословацької команди стала збірна Франції, господарі турніру. Значну частину матчу команда Прошека поступалась з рахунком 1:2, але на останніх хвилинах нападник «Спарти» Антонін Янда зумів забити два голи і принести перемогу збірній Чехословаччини^[20].