![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3b/Valdai_National_Park_asv2018-08_img14_Lake_Sitno.jpg/640px-Valdai_National_Park_asv2018-08_img14_Lake_Sitno.jpg&w=640&q=50)
Валдайська височина
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Валда́йська височи́на, Валда́й (рос. Валда́йская возвы́шенность) — височина у північно-західній частині Східно-Європейської рівнини, у межах Ленінградської, Новгородської, Тверської, Псковської, Смоленської областей Росії, протяжністю понад 600 км.
Валдайська височина | ||||
57°00′ пн. ш. 33°30′ сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Росія[1] | |||
Тип |
гірський хребет пагорб і височина | |||
![]() | ||||
![]() |
З Валдайської височини беруть початок річки: Волга, Західна Двина, Дніпро, Ловать, Мста, Сясь, Молога тощо. Висота від 150 до 250 м, найбільша — 343 м (в верхів'ях річки Цни).
В основі Валдайської височини лежать корінні породи (кам'яновугільні вапняки, мергель, глини), що складають північно-західне крило Московської синеклізи і перекриті льодовиковими і водно-льодовиковими відкладеннями. До складу Валдайської височини зазвичай включають Тихвинський кряж, Мегорське пасмо, Вепсовську височину тощо. Північно-західний схил Валдайської височини крутий (Валдайсько-Онезький уступ), південно-східний — пологий. Рельєф моренний. Багато озер: Верхньоволзькі озера (Пено, Вселуг, Волго), озеро Селігер тощо. Дуже заболочена. По південно-східній околиці Валдайської височини (область горбисто-озерного рельєфу) проводиться межа Валдайського (Осташковського) заледеніння.