Вагітан

Вагітан (лат. Vagitanus) — давньоримське божество, присутнє при перших криках новонародженого. У перекладі з латини Вагітан означає «крик новонародженого». Божество зображали у вигляді дитини, що плаче^[1].

Вагітан
Божество в	давньоримська релігія
Частина від	di indigetesd

У Стародавньому Римі Вагітан (або Ватикан) вважався богом, який відкривав рот новонародженого для того, щоб той вигукнув перший склад його імені, а саме «ва».

Попри етимологічні зв'язки між ім'ям бога та словосполученням «крик новонародженого», Якоб Гроновіус стверджував, що правильна форма імені повинна бути не Вагітан (лат. Vagitanus), а Ватикан (лат. Vaticanus), оскільки слово «Вагітан» походить з так званої народної латини, а не класичної її форми^[2].

Вагітан описується як бог, який давав людині дар мови. Вважалося, що саме він відкривав рот немовляти при народженні, щоб воно вимовило «ва» — перший склад імені «Вагітан». Однак, варто розрізняти перший крик і вимову першого складу та дар членороздільної мови, за який відповідали інші божества^[3][4]: Фабулін (Fabulinus) — підказував дитині перші слова, Локутій (Locutius) — вчив складати речення, Фарін (Farinus) — навчав дитину говорити.

Див. також

• Римська міфологія
• Відповідність римських і грецьких богів

Примітки

1. Берилл Роусон, Дети и детство в римской Италии (Oxford University Press, 2003), стр 136–137. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.
2. Jakob Gronovius, note to Aulus Gellius, Attic Nights 16.18, in Auli Gellii: Noctes Atticae (London, 1824), p. 1522. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.
3. Кэтрин Хиндс, жизнь в Римской империи: Религия (Marshall Cavendish, 2005), стр. 52. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.
4. Antonio Verone, Rediscovering Pompeii: Exhibition by IBM-ITALIA, New York City («L'Erma» di Bretschneider, 1990), p. 135. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.