Loading AI tools
український скульптор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́н Григо́рович Білоку́р (24 листопада 1934, Богданівка — 28 жовтня 1999, Херсон) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року.
Білокур Іван Григорович | |
---|---|
Народився | 24 листопада 1934 Богданівка, Яготинський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР |
Помер | 28 жовтня 1999 (64 роки) Херсон, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | скульптор |
Alma mater | Київський державний художній інститут (1960) |
Вчителі | Лисенко Михайло Григорович |
Членство | Спілка радянських художників України |
Народився 24 листопада 1934 року народився в селі Богданівці (нині Бориспільський район Київської області, Україна). Небіж художниці Катерини Білокур. Протягом 1954—1960 років навчався в Київському державному художньому інституті, був учнем Михайла Лисенка. Дипломна робота — скульптура «Ярослав Галан», була представлена на республіканській та всесоюзній виставках, відзначена премією.
З 1960 року працював у Херсонському обласному товаристві художників. Мешкав у Херсоні в будинку на проспекті Ушакова, № 51, квартира № 19[1]. Помер у Херсоні 28 жовтня 1999 року.
Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
Т. Шевченко у Хесоні. |
Першим корабелам. |
горельєф «Битва». |
К. Білокур. |
Т. Шевченко у Залаегерсезі. |
«Ніка». |
Протягом 1989–1999 років створив багато медалей, зокрема: «Михайло Грушевський», «Іван Мазепа», «Василь Стус», «Володимир Винниченко», «500 років українському козацтву», «Леся Українка».
Брав участь в обласних, республіканських і закордонних виставках з 1961 року Зокрема за кордоном провів виставки у Болгарії у 1974–1982 роках, Угорщині у 1986 році. 2001 року відбулася посмертна його виставка у Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка.