Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Василь Іванович Бєлов (23 жовтня 1932, село Тимониха, тепер Харовського району Вологодської області, Російська Федерація — 4 грудня 2012, місто Вологда, Російська Федерація) — російський і радянський письменник «сільської прози», секретар правління Спілки письменників РРФСР, член Спілки письменників СРСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).
| Бєлов Василь Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 жовтня 1932[1][2][…] Q4457522?, Q4414745?, Харовський район, Вологодська область |
| Помер | 4 грудня 2012[2][3][…] (80 років) Вологда, Росія |
| Громадянство |  СРСР,  Росія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | поет, письменник, прозаїк-романіст, драматург |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Знання мов | російська[4] |
| Членство | СП СРСР і ЦК КПРС |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |         |
| IMDb | ID 0069473 |
Народився в селянській родині російської Півночі. Його батько Іван Федорович Бєлов загинув на війні, мати Анфіса Іванівна сама ростила дітей. Після семи років навчання у сільській школі з 1947 року працював у колгоспі села Тимонихи Харовського району Вологодської області.
З 1949 року навчався в школі фабрично-заводського навчання в місті Сокол Вологодської області, де здобув спеціальність слюсаря 5-го розряду. У 1949—1951 роках — столяр, моторист-дизеліст ліспромгоспу Грязовецького району Вологодської області. У 1951—1952 роках — електромонтер ремонтно-механічного заводу в місті Ярославлі.
З 1952 по 1955 рік — у Радянській армії, військову службу проходив у Ленінграді. У газеті Ленінградського військового округу опублікував перші вірші «На сторожі Батьківщини». Літературну діяльність розпочав як поет, але за порадою Олександра Яшина, якого вважав своїм учителем, почав писати прозу.
У 1955—1956 роках — столяр заводу імені Дзержинського в місті Молотові (Пермі).
Член КПРС з 1956 року.
З 1956 року — літературний працівник грязовецької районної газети Вологодської області.
З 1958 року — 1-й секретар Грязовецького районного комітету ВЛКСМ Вологодської області.
У 1964 році закінчив Літературний інститут імені Горького в Москві.
З 1964 року перебував на літературно-творчій роботі, постійно жив у місті Вологді, не пориваючи зв'язок з «малою батьківщиною» — Тимонихою, в якій черпав матеріал для своєї творчості, починаючи з повісті «Село Бердяйка» та книги віршів «Село моє лісове» (обидві — 1961). Слідом за ними побачили світ книга оповідань «Спекотне літо» (1963) та «Річкові луги» (1964). Публікація повісті «Звична справа» (1966) принесла Бєлову широку популярність, утвердила за ним репутацію одного з родоначальників та лідерів «сільської прози». Ця репутація була зміцнена виходом «Теслярських оповідань» (1968), завдяки яким Бєлова зараховували до числа самобутніх вологодських авторів. Секретар правління Спілки письменників РРФСР. У 2005 році підписав антисемітський «Лист 5000».
Помер 4 грудня 2012 року після тривалої хвороби в місті Вологді.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
