Бурса (Софійський монастир)
пам'ятка архітектури в Софійському монастирі у Києві (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
пам'ятка архітектури в Софійському монастирі у Києві (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бу́рса Софі́йського монастиря́, раніше півні́чно-за́хідний ко́рпус ке́лій[8][12][1] — пам'ятка архітектури, будівля, збудована у 1763-1767 роках в стилі українського бароко за проектом архітекторів Михайла Юрасова та Пилипа Лапова як корпус келій Софійського монастиря.[1][2]
Будинок Софійської бурси | ||||
---|---|---|---|---|
Бурса | ||||
50°27′13″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ, Володимирська вулиця, 24 | |||
Архітектурний стиль | Українське бароко[1][2] | |||
Архітектор | Михайло Юрасов, Пилип Папов[3][4][5][6] | |||
Будівництво | 1763[3][7][8][2][9] — 1767[3][7][8][2][10] | |||
Бурса у Вікісховищі |
Київ: Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра | |
---|---|
Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra [11] | |
Світова спадщина | |
50°27′13″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | Культурний |
Критерії | I, II, III, IV |
Об'єкт № | 527 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
Бурса у Вікісховищі |
Після закриття монастиря у 1786 році використовувалася як квартири для дзвонарів та духовенства[12]. У 1823—1825 роках за проектом Андрія Меленського келії було перебудовано під митрополичі покої[1][4]. 1839 року здійснено перепланування корпуса для розміщення Києво-Софійського духовного училища (бурси), яке розташовувалося тут до лютого 1919 року[1]. Згодом споруду передано Центральному історичному архіву імені Володимира Антоновича[2]. У 1970—1975 роках проведена її реставрація з частковим відновленням початкових планувань та архітектурних форм.[1]
Розташовується на території заповідника «Софія Київська», на північний захід[8] від Софійського собору. В приміщенні бурси нині міститься Державний архів-музей літератури і мистецтва.[3]
У складі комплексу монастирських споруд Софійського собору колишня бурса включена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527[13]. Також вона є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/5[7].
Будівля бурси являє собою великий двоповерховий мурований будинок, у плані Т-подібний, витягнутий зі сходу на захід на 107,75 м. На північному фасді є бічні ризаліти; а на головному, поверненому на Софійський собор південному фасаді два ризаліти значно винесені за основний об'єм споруди, що створює парадний під'їзд до неї. Попід бурсою влаштовано великий підвал, який переходить у цокольний поверх через природний нахил місцевості в східному напрямку. Увінчує споруду високий, вкритий зеленою бляхою, бароковий вальмовий дах із заломом, що, разом із цоколем, надає їй величності.[4][1][3][2]
Зовнішні стіни бурси розчленовані вертикальними пілястрами і завершуються складним багатоуступчастим карнизом. Розташування пілястр і згруповані між ними віконні прорізи надають фасадам своєрідного ритму. Звичайно пілястри і лопатки були не тільки декоративним, але й важливим конструктивним елементом: вони найчастіше застосовувалися в тих місцях, де була необхідність у забезпеченні міцності стін.
Особливий інтерес являє обрамлення вікон бурси і ліпний декор у верхній частині пілястр. Тут відчувається сильний вплив російської архітектурної школи 18 століття. У 19 столітті в зв'язку із зміною функціонального призначення приміщення бурси не раз перероблялось: з північного боку було зроблено велику прибудову, яка змінила внутрішнє планування, перед ризалітами на південному фасаді зведено тамбури, порушено початковий ліпний декор стін.
У 70-х роках 20 століття проведено реставрацію бурси, її фасади відновлено у формах 18 століття. Будинок становить великий інтерес як зразок цивільного зодчества.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.