Бу́нге (нім. Bunge), або фон Бу́нге (нім. von Bunge, «Бунгівські») — німецький шляхетний рід. Піддані Російської імперії. Походить зі Східної Пруссії. Відомий з XVI ст. Поділявся на кілька гілок: гольшейнська, шведська, російська[1]. Російська гілка бере початок від першого київського аптекаря Георга-Фрідріха Бунге, якій переїхав до Києва з Пруссії у середині XVIII століття. Георг-Фрідріх намагався дати своїм численним дітям гарну освіту, що призвело до їх відрядження у кращі університети Російської імперії та Німеччини. Багато вихідців з роду стали відомими науковцями, лікарями, політичними діячами. Його син Фрідріх-Георг Бунге (Федір Андрійович) був зарахований до естляндського і курляндського лицарства (1875).
Герб
Щит перетятий і напіврозтятий. Верхня частина золота, нижня — срібно-синя, в якій лілія, розтята на синь і срібло. Намет перетятий на золото і срібло, і підбитий синім. У клейноді три страусячих пір'їни: центральне срібне, бокові — сині.
Історія
Засновник київської гілки
Георг-Фрідріх Бунге походив зі Східної Пруссії. Він народився у 1722 році. Заснував першу аптеку в Києві, а також лютеранську релігійну громаду.
У 1751 році одружився з Катериною Гейтер, дочкою аптекаря Йоганна Гейтера та його дружини Анни.
У 1791 році отримав дворянське звання. Помер 19 серпня 1792 року.
Діти Георга-Фрідріха
Георг-Фрідріх мав 12 дітей, двоє з них (Готліб і Християн 1-й) померли в дитинстві.
Донька Ганна-Доротея (1754 — 30.03.1799) була одружена з саксонським німцем Христофором Лебрехтом Гралем, (1743—1799), першим лютеранським пастором у Києві (1767—1799), доктором філософії і магістром вільних наук. Донька Варвара (1756—1830) була одружена з поручиком російської армії. Донька Марія (1758-) вийшла заміж за Івана Мартиновича Міндерера, уродженого в Ростоку, мекленбурзького військового фельдшера. Він був військовим лікарем, у певний час дослужився до інспектора Слобідсько-Української лікарської управи. Був в армії під час битви на річці Кагул (1770 рік), ліквідовував наслідки епідемії чуми на Запорозькій Січі (1775); Деякий час керував польовим шпиталями в Ізмаїлі, Києві, Полоцьку та Вільно. Єнський університет присудив Міндереру диплом доктора наук за працю «Нотатки про чуму і про засоби її лікування, засновані на теорії і практиці».
Видатний був і чоловік Катерини Бунге (нар. 1764) — Іван Іванович Гохфельд (нар. 1764). Він також був військовим лікарем, начальником карантинів Таврійської губернії. Після відставки в 1801 році Новоросійський генерал-губернатор Іван Міхельсон надав йому персональну пенсію.
Мало відомо про аптекаря та члена-кореспондента Санкт-Петербурзької Академії наук (1804) Івана-Фрідріха (1760—1822 чи 01.08.1830), який не залишив нащадків.
Наступний син Георг (1761—1815) був аптекарем та провізором у Санкт-Петербурзькій аптеці та в аптеці Наказу громадської опіки. Йому було присуджено ранг колезького радника у 1803 році. Георг заснував у 1811 році власну хмельню в Києві. Мав маєток у с. Хмельні Київського повіту. Одружився 1800 року з Кароліною Гутмахер (нім. Huthmacher, 1777—1841) з Могильова.
Син Андрій (1766—1814) також став аптекарем. Він цікавився лікарськими рослинами, заснував у Києві на Куренівці ботанічний сад і город, які постачали аптеки рослинною сировиною. Досліджував рослину вайду фарбувальну (Isatis tinctoria), організував отримання з неї синьої фарби для тканин. За ці роботи отримав подяку від імператора Олександра I. Також мав ранг колезького асесора з 1799 року, у 1810 році став головою церковної ради Києва. У 1798 році одружився з дочкою придворного радника Р. Фурманна Єлизаветою.
Найвідомішими синами Георга Бунге були Християн[ru](2-й) та Христофор[ru], які зробили наукову кар'єру в галузі медицини.
Християн (20.12.1776 — 1857) навчався у медико-хірургічному інституті в Санкт—Петербурзі та Єнському університеті. У 1798 році він захистив докторську дисертацію з медицини на тему «Про епідемічні хвороби в Києві». У 1802—1835 роках працював лікарем (пізніше — штаб-лікарем) у Київській духовній академії. Був одним з перших педіатрів Києва, у 1812 році працював ординатором Київського військового шпиталю. Заснував систему профілактичних заходів для запобігання епідемії холери серед викладачів та студентів духовної академії. Мав ранг колезького радника. Був двічі одружений: у 1806 році з Меланією Ферран (06.04.1791, Дюнкірхен — 20.02.1816) та 1821 року з Катериною Ізюмовою (1786—1877), дочкою генерал — майора артилерії Миколи Гебнера та вдовою полковника Ізюмова.
Христофор (1781—1860) також навчався у петербурзькому медико-хірургічному інституті. Після випуску вивчав ветеринарну медицину в клініках Відня, Бамберга, Вюцберга, Берліна. Працював ординатором петербурзького Морського (1801–02) та Військово-сухопутного (1807–09) шпиталів. Надалі захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, був професором Московського університету, деканом лікарського факультету, проректором. У 1811 році вперше описав сибірку , завідував холерними лікарнями, керував ліквідацією епідемії чуми серед худоби в Полтавській і Чернігівській губерніях. Вважається засновником ветеринарної науки в Російській імперії. Нагороджений орденами святого Володимира 4-го і 3-го ступенів, святої Анни 2-го ступеню, мав ранг дійсного статського радника.
Нащадки
У родині Андрія Бунге було 4 синів, двоє з яких померли в дитинстві. Серед інших Федір Андрійович (Фрідріх-Георг) став видатним юристом, а Олександр — лікарем і ботаніком. Діти Олександра — Густав, Бенвенуто й Олександр також присвятили себе науці. Густав став хіміком і фізіологом, працював у німецьких університетах. Бенвенуто був доктором медицини. Олександр[en] став зоологом та дослідником Арктики.
Син Християна Бунге Микола став юристом та економістом, професором, деканом та ректором Київського університету, міністром фінансів Російської імперії. Брат Миколи Християновича Андрій був військовим інженером, а його син Микола Андрійович був хіміком, професором Київського університету. Професором став і правнук Християна Бунге Микола Миколайович — Таврійського університету.
Також професором став нащадок іншої гілки Бунге — Іван Рахманінов, син Софії Іванівни Бунге, дочки Івана-Фрідріха Бунге. А його племінник Сергій Миколайович Терпигорєв був відомим письменником-фельєтоністом. Сестри Сергія Терпигорєва Наталія і Варвара вийшли заміж за професорів Київського університету зоолога Миколу Бобрецького та фізика Михайла Авенаріуса відповідно.
Родинне дерево
- Георг-Фрідріх (1722—1792)
- Іван-Фрідріх (1760—1822 чи 1830)
- Софія
- Іван Рахманінов
- Варвара Рахманінова
- Софія
- Георг (1761—1815)
- Андрій (1766—1814)
- Фрідріх-Георг (1802—1897)
- Олександр (2-й) (1803—1890)
- Готліб (1769—1769)
- Християн (1-й) (1770—1776)
- Яків (1772—1812)
- Християн[ru] (2-й) (1776—1857)
- Христофор[ru] (1781—1860)
- Іван-Фрідріх (1760—1822 чи 1830)
Примітки
Бібліографія
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.