Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мико́ла Андрі́йович Бу́нге (*3 (15) грудня 1842, Варшава — 31 грудня 1914 (13 січня 1915), Київ) — російський і український хімік німецького походження.
| Бунге Микола Андрійович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 3 (15) грудня 1842[1] Варшава, Російська імперія[2][1] | ||
| Помер | 31 грудня 1914 (13 січня 1915)[1] (72 роки) Київ, Російська імперія[2] | ||
| Місце проживання | Київ | ||
| Країна |  Російська імперія | ||
| Національність | німець | ||
| Діяльність | хімік | ||
| Alma mater | Київський університет Св.Володимира | ||
| Галузь | хімія | ||
| Заклад | Київський університет Св.Володимира | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Відомий завдяки: | роботи з електрохімії, технологічної хімії | ||
| Батько | Q117075723? | ||
| Діти | Бунге Микола Миколайович | ||
| Нагороди |
| ||
Працював у галузях електрохімії та хімічної технології. Досліджував електроліз розчинів і органічних сполук, удосконалив методику газового аналізу. Вивчав процес виробництва цукру з цукрового буряку та умови його перебігу. Зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної цукрової промисловості.
Микола Бунге належав до великого київського роду німецького походження, засновником якого був його прадід Георг Фридріх Бунге[ru]. Дідусь Миколи — Бунге Християн Георгійович[ru], випускник Києво-Могилянської академії, один з перших київських педіатрів.[3]
Батько Миколи, Андрій Християнович Бунге (за іншими даними мав ім'я Генріх, Григорій, Костянтин) (18.07.1811 — 11.02.1885) був інженером. Навчався у Дерптській гімназії (1821—1828). Служив будівельним інженером у Санкт-Петербурзі (1830—1835), потім у Варшаві (1835—1844). Працював на будівництві фортець у Івангороді та Олександрівської цитаделі у Варшаві. Вийшов у відставку достроково через хворобу в ранзі капітана. Жив у власному маєтку Опалин під Варшавою.[3]
Андрій Бунге одружився зі своєю племінницею, Оленою Тецнер, донькою аптекаря Івана Тецнера та Єлизавети Георгіївни Бунге, доньки дядька Андрія Георга Бунге.[3]
Мав старшу сестру Меланію (народилася 19.12.1837), яка вийшла заміж за генерал-майора Карла Львовича фон Тромпетера.[3]
Народився 3 (15) грудня 1842 року у Варшаві. До 12 років виховувався в домашніх умовах, потім вступив до Вищого чоловічого пансіона Е. Гольца у Варшаві. 1856 року переїхав до свого діда Християна, який жив у Києві. Невдовзі дід помер, і Миколу взяв до себе в дім дядько, професор Київського університету Микола Християнович Бунге.[3]
У Києві 1857 року Микола вступив до 4-го класу Першої київській гімназії. Закінчив гімназію зі срібною медаллю.[3]
Після закінчення гімназії в 1861 році був зарахований студентом природничого відділення фізико-математичного факультету університету святого Володимира, який закінчив у 1865 році і був залишений при університеті професорським стипендіатом. М. А. Бунге пристрасно захоплювався хімією, ще в студентські роки виконав свою першу наукову працю, а за період перебування стипендіатом витримав магістерські іспити і захистив у 1868 р. дисертацію на тему «Про нітрозосполуки». Уже магістром отримав закордонне відрядження на два роки, половину з якого він провів у Німеччині.[3]
Після закінчення закордонного відрядження 1871 року М. А. Бунге розпочав читати лекції та став завідувачем кафедрою і лабораторією технічної хімії в університеті св. Володимира.[3]
Разом із Петром Алексєєвим він був засновником Російського фізико-хімічного товариства, а також почесним членом Товариства природознавців, активним членом Київського відділення Російського технічного товариства (яке очолював 33 роки), головою якого його було обрано 1873 р.[3]
М. А. Бунге неодноразово наголошував, що для розвитку промисловості в Росії необхідно готувати «обізнаних діячів», у зв'язку з чим проявляв турботу про технічну освіту. З його ініціативи 1884 року було створено в селищі Сміла Київської губернії дворічні технічні класи (сьогодні — технікум харчової промисловості), для яких він створив статут та які підтримував фінансово.[4] Також брав участь у заснуванні школи дорожньої і будівельної справи та ремісничого училища в Києві.
03 червня 1873 року Микола Бунге одружився з Євгенією Шиповською (народженою 1850 року), донькою штаб-офіцера Управління Київського, Волинського і Подільського генерал-губернатора Порфирія Андрійовича Шиповського. Вони мали двох дітей: Катерину та Миколу.[3]
Катерина Бунге народилася 15 або 18 липня 1874 року. Була російськомовною поетесою і перекладачкою. Друкувалася у періодичних виданнях «Киевская мысль», «Вестник Европы», «Современный мир», «Мир», «Эпоха», «Дно». Перекладала російською деякі твори Франциска Ассізького. Померла в Берліні 13 вересня 1933 року, похована на православному кладовищі Тегель.[3][5]
Микола Миколайович Бунге (1885—1921) став хіміком, як і батько. 1910 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету, пізніше викладав в університеті. Після створення Таврійського філіалу Київського університету в травні 1918 року був одним з декількох викладачів, які сформували фізико-математичний факультет. Помер у 1921 році.[3][6]
Нагороджений орденами Святого Станіслава 2 ступеня у 1874 році та Святої Анни 2 ступеня у 1877 році. Мав чин статського радника.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
