Будинок консисторії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Буди́нок консисто́рії або Хлібня — будинок, збудований у 1722–1730 роках для хлібні (пекарні) Софійського монастиря[2][3][8]. 1775 року переобладнаний під консисторію — орган управління єпархією[5][6].
Консисторія | ||||
---|---|---|---|---|
Новий корпус консисторії, фасад з боку Влодимирської вулиці | ||||
50°27′06″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[1] і пам’ятка архітектури[1] | |||
Країна | Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804; | |||
Розташування | Київ, Володимирська вулиця, 24 | |||
Архітектурний стиль | Українське бароко (старе крило)[2][3][4]/Класицизм (нове крило)[4][5] | |||
Архітектор | невідомий | |||
Будівництво | 1722[2][3][6] — 1730[2][3][6] | |||
Будинок консисторії у Вікісховищі |
Київ: Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра | |
---|---|
Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra [7] | |
Світова спадщина | |
50°27′06″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | Культурний |
Критерії | I, II, III, IV |
Об'єкт № | 527 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
| |
Будинок консисторії у Вікісховищі |
У 1851–1853 роках за проєктом Павла Спарро прибудовано новий корпус із головним фасадом вздовж Володимирської вулиці[5][6]. Перебудовувалася ще кілька разів, у тому числі під керівництвом архітектора Володимира Ніколаєва в 1884–1886 роках[4][6]. Після реставрації з відновленням частини первісних форм у 1976–1984 роках пристосована під виставкові зали Національного заповідника «Софія Київська», які тут знаходяться й нині[2][6]. 6 липня—19 вересня 1941 року в будівлі знаходився Штаб оборони Києва[6][9].
Наразі в будівлі знаходяться виставкові зали «Хлібня»[2].
У складі комплексу монастирських споруд Софійського собору будинок колишньої монастирської хлібні внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527[10]. Пам'ятка культурної спадщини національного значення, має охоронний номер № 1/10[9].