Бугайчик звичайний

Буга́йчик звичайний^[2] (Ixobrychus minutus) — птах родини чаплевих (Ardeidae).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бугай (значення).

? Бугайчик звичайний
Бугайчик у парку Києва, 2018
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) Родина: Чаплеві (Ardeidae) Рід: Бугайчик (Ixobrychus) Вид: Бугайчик звичайний
Біноміальна назва
Ixobrychus minutus (Linnaeus, 1766)
Ареал I. minutus     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Синоніми
Ardea minuta Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Ixobrychus minutus Віківиди: Ixobrychus minutus EOL: 45513561 ITIS: 174850 МСОП: 22735766 NCBI: 498209

Запит «Бугайчик» перенаправляє сюди; див. також Бугайчик (рід).

Опис

Маса тіла 70-170 г, довжина тіла 33-38 см, розмах крил 52-58 см. У дорослого самця верх голови, спина, плечові, махові і стернові пера чорні, з зеленим металевим полиском; покривні пера крил і низ жовтувато-вохристі, на волі і грудях нечіткі темні риски; дзьоб жовтий; ноги сірувато-зелені; райдужна оболонка ока жовта. Доросла самка зверху темно-бура, на перах вохриста облямівка; низ бурувато-вохристий, з темними рисками. Молодий птах подібний до дорослої самки, але верх рудувато-бурий, пера зі світлою облямівкою; низ з вохристими, бурими і білуватими поздовжніми смугами.^[3]

Поширення і поведінка

Бугайчик поширений у Європі, Західній Азії, Африці, Австралії та на островах Мадагаскар і Нова Зеландія.

До України прилітає в березні-квітні, відлітає в жовтні-листопаді; частина птахів зимує в пониззях Дунаю і Дністра.

Селяться на болотах, по берегах річок, ставів. Гнізда влаштовують в очереті або на деревах.

На зимівлю в країни Африки, Іран, Ірак відлітають у серпні-жовтні.

Живляться комахами, жабами, дрібною рибою.

У викопному стані відомий з плейстоцену.

Охорона

Птах нечисленний. Більшість із сприятливих для цього виду біотопів знищується людиною внаслідок бездумного осушення боліт і спотворення річкового русла й берегів. Вид занесений до Бернської (додаток 2), Боннської (додаток 2) конвенцій та до переліку видів, що перебувають під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища (SPEC 3). Охороняється Директивою Європейського союзу по охороні диких птахів (CEE 1) та Угодою по охороні афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA).

Галерея

• 
  Самець, Австралія
• 
  Дорослий бугайчик, Північна Італія

• 
  Бугайчик, пташеня в загрозливій позі
• 
  Молодий бугайчик добре маскується у природному середовищі
• 
  Молодий бугайчик
• 
  яйце Ixobrychus minutus - Тулузький музей

Див. також

• Бугай (птах)
• 8772 Мінутус — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Ixobrychus minutus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Посилання і джерела

• Бугайчик звичайний // Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / Полуда А.М. (ред.). — Київ, 2018. — 694 с. — ISBN 978-966-02-9160-7.
• Бугайчик (Ixobrychus minutus) [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Назаренко Л. Ф. Бугайчик // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 2. — С. 50.
• Handbook of the Birds of the World. 1, Lynx Edicions. — P. 425—426. (англ.)