Бріжіт Бардо
французька кіноакторка, фотомодель, співачка, активістка за права тварин / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Бріжіт Бардо?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Бріжі́т Анн-Марі́ Бардо́ (фр. Brigitte Anne-Marie Bardot, скорочено: В. В. (Бебе́); нар. 28 вересня 1934, Париж, Франція) — французька кіноартистка, фотомодель, співачка, танцюристка, автобіографістка. Секс-символ 1950-60-х, з початку 1970-х — активістка руху за права тварин, засновниця й голова фонду захисту тварин «Fondation Brigitte Bardot». Протягом 21-річної кар'єри зіграла в 48 фільмах, виступила в численних музичних програмах і записала 80 пісень; номінантка премії Британської кіноакадемії за фільм «Віва Марія!». Найбільшого успіху досягла в жанрі романтичної комедії, найвизначнішими її фільмами вважаються драми «І Бог створив жінку», «Істина» і «Зневага»[3].
Бріжіт Бардо | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Brigitte Bardot | ||||
Бріжіт Бардо у 1962 році. | ||||
Ім'я при народженні | Бріжіт Анн-Марі Бардо Brigitte Anne-Marie Bardot | |||
Інші імена | Б. Б. (Бебе́) | |||
Народилася | 28 вересня 1934(1934-09-28) (89 років) Париж, Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Релігія | католицтво[1] | |||
Діяльність | співачка, автобіографка, кіноакторка, зоозахисниця, студійна виконавиця, танцюристка, fashion model, письменниця, правозахисниця, громадська діячка, акторка | |||
Alma mater | Cours Hattemerd і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю | |||
Роки діяльності | 1952—1973 (як кіноакторка) 1973—дотепер (захист тварин) | |||
Чоловік | Роже Вадим (1952—1957) Жак Шар'є (1959—1962) Гунтер Закс (1966—1969) Бернар д'Ормаль (1992—дотепер) | |||
Діти | Ніколя-Жак Шар'є (нар. 1960) | |||
Батьки | Louis Bardotd[2] Anne-Marie Muceld[2] | |||
Брати / сестри | Mijanou Bardotd | |||
Провідні ролі | Жюльєт Арді («І Бог створив жінку»); Домінік Марсо («Істина»); Бабетта («Бабетта йде на війну»); Камілла Жаваль («Зневага») | |||
IMDb | nm0000003 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Бріжіт Бардо у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
У післявоєнній консервативній Франції Бардо стала символом емансипації, сексуальної свободи, вільнодумства й бунтарства. Її називають провісницею жіночого руху у Франції, хоча сама акторка не брала в ньому участі[4]. Однією із перших вона з'явилася оголеною на екрані та значно сприяла лібералізації кінематографу[5]. 1970 року Бардо першою була обрана моделлю для погруддя Маріанни, офіційного символу Франції. Вона значно вплинула на моду та сексуальне розкріпачення жінок.
Завершивши кінокар'єру 1973 року, Бардо присвятила себе боротьбі за права тварин. Домоглася заборони торгівлі хутром морських котиків у багатьох країнах світу[6], заміни забивання худоби у Франції без оглушення — електрошоковими пістолетами[7]. Фігурантка численних судових справ, авторка відкритих листів та звернень до керівників держав та знаменитостей з питань жорстокого поводження з тваринами, вегетаріанка протягом 40 років[8]. У 1990-х почала виступати із критикою мусульман Франції за ритуальні вбивства тварин та проти імміграції[9]. За свою діяльність як у кіно, так і в захисті тварин отримувала протягом життя значну критику, напади та погрози.