Бруно Гінц

Бруно Гінц (нім. Bruno Hinz; 25 серпня 1915, Петерсдорф — 28 лютого 1968, Мюнхен) — німецький офіцер Ваффен-СС, гауптштурмфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Бруно Гінц
Bruno Hinz
Народження	25 серпня 1915(1915-08-25) Петерсдорф, Німецька імперія
Смерть	28 лютого 1968(1968-02-28) (52 роки) Мюнхен, Західна Німеччина
Поховання	Вальдфрідгоф
Країна	Третій Рейх
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	Механізовані війська
Роки служби	1936-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Звання	Гауптштурмфюрер СС
Формування	Моторизована дивізія СС «Райх» 5-та танкова дивізія СС «Вікінг» 17-та панцергренадерська дивізія СС «Ґьотц фон Берліхінген»
Командування	I батальйон 38-го панцергренадерського полку СС «Ґьотц фон Берліхінген»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Золотий німецький хрест Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий нагрудний знак ближнього бою Нагрудний знак «За поранення» в золоті Штурмовий піхотний знак в сріблі

Ранні роки

Бруно Гінц народився 25 серпня 1915 року в місті Петерсдорф. 1 травня 1933 року Гінц вступив в НСДАП (партійний квиток № 3 095 598), а 1 жовтня 1936 року в СС (службове посвідчення № 313 698) і в частини посилення СС. Служив в 10-му штурмі штандарта СС «Дойчланд».

Друга світова війна

Бруно Гінц взяв участь в Польській, Французькій кампаніях і в боях на Східному фронті. У 1941 році закінчив юнкерське училище СС в Брауншвейзі. 30 січня 1942 року Бруно став Унтерштурмфюрером СС. В 1942 служив в складі 2-ї роти панцергренадерського полку СС «Вестланд» моторизованої дивізії СС «Вікінг». За відзнаки в боях на Східному фронті 17 квітня 1943 року Гінц був нагороджений Німецьким хрестом в золоті, а 2 грудня 1943 — Лицарським хрестом Залізного хреста.

У лютому 1944 року Бруно був переведений в 17-ту панцергренадерську дивізію СС «Ґьотц фон Берліхінген», де він командував 2-ю ротою 38-го панцергренадерського полку СС «Ґьотц фон Берліхінген». 23 серпня 1944 отримав дубове листя до Лицарського хреста Залізного хреста. З січня 1945 року і до кінця війни командував 1-м батальйоном 38-го панцергренадерського полку СС «Ґьотц фон Берліхінген».

Життя після війни

Бруно Гінц помер 28 лютого 1968 року в місті Мюнхен.

Звання

• Унтерштурмфюрер СС (30 січня 1942)
• Оберштурмфюрер СС (9 листопада 1943)
• Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1944)

Нагороди

• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (16 червня 1940)
  • 1-го класу (2 грудня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Нагрудний знак ближнього бою
  • в сріблі (20 травня 1943)
  • в золоті (5 вересня 1944)
• Німецький хрест в золоті (11 квітня 1943) як унтерштурмфюрер СС і командир 2-ї роти 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд»
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (2 грудня 1943) як унтерштурмфюрер СС і командир 2-ї роти 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд»
  • Дубове листя (№ 559) (23 серпня 1944) як оберштурмфюрер СС і командир 1-ї роти 38-го панцергренадерського полку СС «Ґьотц фон Берліхінген»

Джерела

• Залесский К. А. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6.

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Florian Berger: The Face of Courage: The 98 Men Who Received the Knight's Cross and the Close-Combat Clasp in Gold, 2011, S. 182