Loading AI tools
місто в Молдові З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Брича́ни (рум. Briceni, Бричень) — місто на півночі Молдови, центр Бричанського району. День міста — 14 жовтня.
| Бричани рум. Briceni | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 48°22′00″ пн. ш. 27°06′00″ сх. д. | |||||
| Країна | Молдова | ||||
| Регіон | Бричанський район | ||||
| Столиця для | Бричанський район (район Молдови) | ||||
| Перша згадка | 1562 | ||||
| Площа | 10.01 км² | ||||
| Населення | ▼ 7 314 (01.01.2014) | ||||
| · густота | 959 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 39 м | ||||
| Міста-побратими | Радівці (1998), Броцени (2015) | ||||
| День міста | 14 жовтня | ||||
| Телефонний код | (+373) 247 | ||||
| Номери автомобілів | BR | ||||
| GeoNames | 618510 | ||||
| OSM | ↑59002 ·R (Бричанський район) | ||||
| Поштові індекси | MD-4700 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | brichen.info | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Бричани у Вікісховищі | |||||
Назва Бричани походить від слова «бричаг» — ніж, знаряддя праці місцевих майстрів. Цей інструмент використався також для самооборони й ведення бою.
За іншою версією назва походить від слова «бричка». Їх виготовляли тут і продавали на знаменитому ринку, куди з'їжджалися з усіх околиць.
Розташовано недалеко від кордону з Україною у великій низині, створеній річками Лопатник і Вілія, на відстані 230 км від Кишинева. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Росошани — Бричани. З введенням в дію цукрового заводу сюди було прокладено залізничну гілку.
Природними багатствами міста Бричани є земельний фонд, який представлений чорноземами з високим ступенем продуктивності. Навколо міста знаходиться унікальний ліс на площі 30 га, з багатовіковими деревами. У місті є парк і 3 сквери, також зона відпочинку з чотирма ставками, з’єднаними між собою водоспадами. Найбільше озеро на території Бричан має площу 33 га.
У 2003 році місто було відзначено на республіканському конкурсі «Найзеленіше, найкраще впорядковане та найчистіше місто Молдови».
Найдавніша документальна згадка про Бричани датується 1562 роком.
У 1812 році в Бричанах була дерев'яна церква 1810 року і старий цвинтар прямо в центрі села.
1817 року в Бричанах жили 137 єврейських родин.
У 1847 році була відкрита єврейська школа, а в 1885 — єврейський госпіталь.
За даними на 1859 рік у власницькому містечку Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 7163 осіб (3358 чоловічої статі та 3805 — жіночої), налічувалось 843 дворових господарства, існувала православна церква, єврейська синагога, 4 єврейські молитовні будинки, приходське та єврейське училище, 4 заводи[1].
Станом на 1886 рік у царачькому[2] містечку, центрі Бричанської волості, мешкало 756 осіб[3], налічувалось 178 дворових господарств, існували православна церква, 13 єврейських молитовних будинків, синагога, лікарня, аптека, школа, поштова станція, 169 лавок, 2 пивоварні, винний склад, відбувались по вівторках та неділях[4]. За 18 верст існувала поштова станція. За 19 верст — винокуренний завод та винний склад. За 24 версти — паровий млин.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у містечку проживали українці («руснаки»), усе населення розмовляло українською мовою[5].
1897 року євреї становили 96,5 % населення (7184 чол.). У цей момент єврейське населення нечисленне.
У 1902 році в Бричанах було 892 будинки, 1 церква, 1 синагога, чоловіча і жіноча школи з 2 класами, в яких навчалося 112 хлопчиків і 73 дівчинки.
Бричани, як і вся Бессарабія, були окуповані Радянським Союзом в 1940 році на підставі секретного додаткового протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа. Румунія, як союзник нацистської Німеччини, повернула цю територію в 1941 році, але знову втратити її в 1944 році.
Справжні перетворення тут починаються з присвоєння місту в грудні 1964 року статусу районного центру. Починають зводити будівлі та установи господарського та соціально-культурного призначення.
1968 року населення Бричан становило 5,9 тис. чоловік. Працював виноробний завод.
2002 року затверджені прапор і герб міста, 2003 року — гімн на музику композитора Костянтина Руснака й слова поетеси Людмили Собейстеки. У 2003 році Бричани були визнані переможцем республіканського конкурсу «Найзеленіше, найупорядкованіше та найчистіше місто».
У місті працюють 7 аптек, лікарня на 176 ліжок, поліклініка, функціонують 38 магазинів, 3 теоретичних ліцеї (молдавський, російський і український), музична й художні школи, 3 дитячих сади, коледж, будинок дитячої творчості, районна бібліотека, приватний телевізійний канал, районна газета, один стадіон, 4 спортзали й 4 спортмайданчика.
Численні заводи, що працювали у 80-90 роки (виноробний, «секретний» у той час завод мікродеталей «Промінь», хлібний, цукровий, комбінат побутових виробів та інші), тепер або закриті, або прийшли в повний занепад. У перші роки XXI століття тут процвітало безробіття. І зараз молоде населення прагне виїхати за кордон або в столицю, де шанси облаштуватися набагато вищі.
Основні способи виживання — дрібний бізнес і перепродаж.
Теперішнє населення міста багатонаціональне: молдовани, росіяни, українці, євреї, цигани.
| Етнічний склад | |||
| Національність | % | ||
| Українці | 48.73 % | ||
| Молдавани | 38.92 % | ||
| Росіяни | 8.41 % | ||
| Цигани | 2.11 % | ||
| Євреї | 0.59 % | ||
| Болгари | 0.30 % | ||
| Гагаузи | 0.16 % | ||
| Інші | 0.78 % | ||
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.jpg)
.jpg)
