Бенгальське президентство
адміністартивна одиниця в Британській Індії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бенгальське президентство, офіційно президентство Форт-Вільяма, а пізніше провінція Бенгалія — підрозділ Британської імперії в Індії. На піку своєї територіальної юрисдикції вона охоплювала значні частини нинішньої Південної та Південно-Східної Азії. Власне Бенгалія охоплювала етнолінгвістичний регіон Бенгалії (сучасний Бангладеш та індійський штат Західна Бенгалія). Столицею Бенгальського президентства була Калькутта, місто, яке виросло навколо Форт-Вільяма. Протягом багатьох років губернатор Бенгалії одночасно був віце-королем Індії, а Калькутта була фактичною столицею Індії до 1911 року.
Бенгальське президентство | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1690 |
---|---|
Країна | Британська Індія |
Столиця | Колката |
Адміністративна одиниця |
Британська Індія Company rule in Indiad |
Замінений на | Західний Бенгал і Східна Бенгалія |
Час/дата припинення існування | 14 серпня 1947 |
Бенгальське президентство у Вікісховищі |
Бенгальська президентська влада виникла з торгових постів, заснованих у Могольській Бенгалії під час правління імператора Джаханґіра в 1612 році. Ост-Індська компанія (БОІК), британська монополія з Королівською гартією, конкурувала з іншими європейськими компаніями за вплив у Бенгалії. Після вирішального повалення навабів Бенгалії в 1757 році та битви при Буксарі в 1764 році БОІК розширила свій контроль над більшою частиною Індійського субконтиненту. Це стало початком правління Компанії в Індії, коли БОІК стала найпотужнішою військовою силою на субконтиненті. Британський парламент поступово позбавив монополії БОІК. До 1850-х років БОІК мав проблеми з фінансами.[1] Після індійського заколоту 1857 року британський уряд взяв на себе пряме управління Індією. Бенгальське президентство було реорганізовано. На початку ХХ століття Бенгалія стала осередком руху за незалежність Індії, а також епіцентром бенгальського Відродження.
Під час британського правління Бенгалія була економічним, культурним і освітнім центром Індії. У період протоіндустріалізації Бенгалія зробила значний безпосередній внесок у промислову революцію в Британії, хоча незабаром її наздогнало Майсурське князівство, яким керував Тіпу Султан, як домінуюча економічна сила Південної Азії.[2] Коли у 1867 році Бенгалія була реорганізована, Пенанг, Сінгапур і Малакка були розділені на Стрейтс-Сеттлмент.[3] Британська Бірма стала провінцією Індії, а згодом колонією Корони. Західні території, включаючи передані та завойовані провінції та Пенджаб, були додатково реорганізовані. Північно-східні райони стали колоніальним Ассамом. Поділ Британської Індії в 1947 році призвів до поділу Бенгалії за релігійною ознакою.