З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Батько Горіо» (фр. Le père Goriot) — роман французького письменника Оноре де Бальзака, написаний у 1832 році, що згодом увійшов до зібрання творів «Людська комедія». Вперше було опублікований в грудні 1834 — лютому 1835 в журналі «Паризький огляд».
Батько Горіо | ||||
---|---|---|---|---|
Le père Goriot | ||||
![]() | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Напрям | реалізм | |||
Автор | Оноре де Бальзак | |||
Мова | французький | |||
Написано | 1832 | |||
Опубліковано | 1834 | |||
Країна | Франція | |||
Цикл | Людська комедія | |||
Попередній твір | La señora Corneliad | |||
Наступний твір | Полковник Шабер | |||
У «Гутенберзі» | 1237 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
У романі показана безмежна, жертовна любов батька до своїх дітей, яка виявилася не взаємною. І яка в кінцевому підсумку вбила Горіо.
Розповідь починається з пансіону Воке, в якому проживає Горіо. У пансіонаті всі знають його, ставляться вкрай недоброзичливо і звуть не інакше як «таточко Горіо». Разом з ним, у пансіоні проживає і молодий Растіньяк, який за волею долі дізнається трагічну долю Горіо. Виявляється, він був дрібним торговцем, що мав досить непоганий фінансовий стан, але розтратив його на улюблених дочок (Растіньяк стає коханцем однієї з них), а ті своєю чергою, витиснувши з батька все, що могли, кинули його. І справа була не в знатних і багатих зятях, а в самих дочках, які, потрапивши у вищий світ, почали соромитися свого батька. Навіть коли Горіо помирав, дочки не захотіли прийти і допомогти батькові. Вони не з'явилися і на похоронах. Ця історія стала поштовхом для молодого Растиньяка, який вирішив будь-що-будь підкорити Париж і його мешканців.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.