Банк Північної Америки

Банк Північної Америки (англ. Bank of North America) — американський банк, що проіснував з 1781 року до 1783 року.

Банк Північної Америки
Галузь промисловості	фінансова інституціяd
Дата створення / заснування	1781
Засновник	Континентальний конгрес
Країна	США
Розташування штаб-квартири	Філадельфія
Замінений на	First Pennsylvania Bankd і Перший банк США
Дата/час прийняття в експлуатацію	7 січня 1782
Час/дата припинення існування	1929
Банк Північної Америки у Вікісховищі

Навесні 1781 р. в Конгресі був представлений законопроєкт Роберта Морріса про створення першого комерційного й одночасно de facto центрального банку США^[1]. Банк за структурою був схожий на Банк Англії, очолив його сам Морріс. На початку 1782 року банк, одержавши федеральну ліцензію почав свою роботу. Банк Північної Америки одержав право друкувати банкноти, прийняті за номінали усіма державними установами США, інші банки не мали права діяти на території США. У Банку Північної Америки знаходились всі кошти конгресу. Крім цього Банк викуповував урядові боргові зобов'язання. У 1783 році банк одержав ліцензію комерційного банку штату Пенсильванія (зниження статусу). Наприкінці 1783 року федеральна частка в банку (60 %) була продана в приватні руки, державний борг перед банком був погашений. Банк припинив функціонувати як центральний.

Примітки

1. Markham, Jerry W. (2002). A Financial History of the United States. Armonk, New York: M.E. Sharpe. с. 87. ISBN 978-0765607300. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 17 March 2016.

Література

• Ротбард М. Історія грошової банківської справи й грошового обігу в США. — Челябінськ, 2005.

Див. також

• Континентальні долари
• Перший банк США (1791–1811 р.)
• Другий банк США (1816–1833 р.)