Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Еміль Дмитрович Балецький | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 21 лютого 1919 с. Чинадійово | |||
Помер | 29 грудня 1981 (62 роки) м. Будапешт | |||
Країна | Чехословаччина Угорщина | |||
Діяльність | прозаїк, поет | |||
Сфера роботи | мовознавство[1], слов'янознавство[1], русистика[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Alma mater | Будапештський університет (1943) | |||
Заклад | Інститут марксизму-ленінізму | |||
Мова творів | російська, українська (закарпатський діалект) | |||
Роки активності | 1935-1943 рр. | |||
Діти | Annamária Baleczkyd | |||
| ||||
Балецький Еміль Дмитрович у Вікісховищі | ||||
Емі́ль Дми́трович Бале́цький (1919, Чинадійово — 1981, Будапешт) — закарпатський поет, письменник москвофільної орієнтації, вчений філолог-славіст.
Випускник Чинадійовської народної школи та Мукачівської русинської гімназії.
Закінчив 1943 Будапештський університет. З 1945 працює в Угорському радіокомітеті, з 1951 — доцент, а з 1952 — завідувач кафедри російської мови Інституту Маркса — Енгельса — Леніна при ЦК ВКП(б), з 1965 — завідувач кафедри російської мови і літератури Будапештського університету.
З 1944 р. Балецький постійно мешкає в Угорщині, багато років завідує кафедрою російської філології Будапештського університету, виступає співавтором першого підручника старослов'янської мови для угорців.
У студентські та гімназичні часи публікував вірші, оповідання, художні переклади, фольклорні записи. Наприкінці 1941-на початку 1942 роках редагував з Будапешту літературну сторінку ужгородської газети «Карпаторусскій Голосъ».
Ранні оповідання та вірші писав переважно російською мовою в дореволюційній орфографії, також збереглися його твори «угроруською мовою». В статті «Литература и народный языкъ» критично висловився щодо письменників, які нехтують народною мовою:
Якъ видиме туй уже бѣда зъ языкомъ. Але чому ? - Тому, бо люде ци письменники, якѣ не знають русского литературного язьіка, беруться писати на семъ язьіцѣ, бо многѣ переконанѣ, что лише на семъ язьіцѣ можно творити литературу.[2] |
Автор праць з діалектології, історії, етимології української та інших слов'янських мов, а також українсько-угорських міжмовних контактів (російською та угорською мовами):
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.