Базиліка Святого Іштвана
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Базиліка Святого Стефана[3] (угор. Szent István-bazilika) — католицький собор в Будапешті, найбільший храм столиці Угорщини. Будапештська базиліка — сокафедральный собор архиєпархії Естергома-Будапешта разом з базилікою Святого Адальберта і сокафедра примаса Угорщини.
| Базиліка Святого Іштвана | |
|---|---|
 | |
| 47°30′02″ пн. ш. 19°03′14″ сх. д. | |
| Тип споруди | мала базиліка (25 лютого 1931) і співкафедральний соборd (1993) |
| Розташування | .svg){kind=small} Угорщина[1], V район БудапештаdБудапешт |
| Архітектор | Йожеф Хільдd і Міклош Ібльd[2] |
| Початок будівництва | 1905 |
| Висота | 96 м |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Архиєпархія Естергома-Будапештаd |
| Оригінальна назва | угор. Szent István-bazilika |
| Епонім | Стефан I Угорський |
| Присвячення | Стефан I Угорський |
| Покровитель | Стефан I Угорський |
| Вебсайт | bazilika.biz |
  Базиліка Святого Іштвана (Hungary) | |
 | |
 Базиліка Святого Іштвана у Вікісховищі | |
Базиліка Святого Стефана розташована в Пешті, займає більшу частину площі святого Іштвана (угор. Szent István tér). Базиліка орієнтована по лінії захід-схід. Головний фасад базиліки виходить на захід, замикає собою перспективу вулиці Зріньї (угор. Zrinyi utca). Апсида виходить на вулицю Байци-Жилінскі (угор. Bajczy-Zsilinszky utca).
Довжина собору — 87,4 метрів, ширина — 55 метрів і висота — 96 метрів. Поряд з будівлею парламенту (висота обох будівель однакова — 96 метрів) — найвища історична будівля Будапешта. Базиліка Святого Стефана разом з базилікою святого Адальберта в Естергомі і Егерською базилікою входить в трійку найбільших церков країни.
Храм побудований в стилі неоренесансу[4], в плані являє собою рівносторонній хрест. У місці перетину поперечного трансепту з головним нефом розташований масивний купол висотою 96 метрів і діаметром 22 метри.
З боків від головного фасаду розташовані дві високі дзвіниці. У правій дзвіниці знаходиться найбільший дзвін країни вагою в 9 тонн. Над центральним входом висічений напис на латині — Ego sum via veritas et vita (Я є Шлях, Істина й Життя Ів. 14:6).
Стіни та колони храму оздоблені мармуром різних порід. Інтер'єр багато прикрашений мозаїкою, виконаною найкращими угорськими майстрами. У вівтарному просторі під балдахіном на колонах знаходиться статуя Святого Стефана, виконана скульптором Алайошем Штроблем; навколо розташовані п'ять бронзових барельєфів, на яких зображені сцени з його житія.
Ліворуч від вівтаря знаходиться золочена рака, в якій зберігаються мощі Святого Стефана (права рука). 20 серпня, в День святого Іштвана, за традицією, раку виносять із собору і роблять з нею хресний хід.
Собор прикрашений вітражами, на яких зображені фігури святих. Купол собору вінчає зображення створення світу.
Собор будувався протягом 54 років. Будівництво почалося в 1851 році і спочатку велося за проектами архітектора Йожефа Хільда. В 1868 році, коли храм був практично готовий, сталося обвалення купола будівлі[5]. Міклош Ібль, який згодом очолив будівництво, зумів звести новий купол за власним проектом, вдало вписавши його в композицію всього будинку. Завершував будівництво вже Йожеф Каузер, на долю якого випали, в основному, внутрішні роботи.
Собор був освячений 9 листопада 1905 року. На освяченні був присутній імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф і. У 1938 році папа Пій ХІІ надав собору Святого Стефана почесний статус малої базиліки.
Фрагмент нефа
Вівтарний простір і статуя Св. Стефана
Рака з мощами Св. Стефана
Вид з повітря
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
