Аґустін де Ітурбіде

Аґустін де Ітурбіде (повне ім'я Аґустін Косме Даміан де Ітурбіде і Арамбуру; ісп. Agustín de Iturbide, 27 вересня 1783, Вальядолід — 19 червня 1824, Паділья) — мексиканський військовик і державний діяч.

Августин І Аґустін де Ітурбіде Agustín de Iturbide
Августин І Аґустін де Ітурбіде Agustín de Iturbide
1-ший Імператор Мексики
19 травня 1822 — 19 березня 1823
Попередник	Хуан О'Доноху (віце-король)
Наступник	Педро Неґрете, Ніколас Браво і Ґваделупе Вісторія (триумвірат)
Народився	27 вересня 1783(1783-09-27) Вальядолід
Помер	19 червня 1824(1824-06-19) (40 років) Паділья
Похований	Кафедральний собор в Мехіко
Відомий як	політик, військовослужбовець, vexillologist
Країна	Іспанія і Мексика
Національність	баски
Батько	José Joaquín de Iturbided[1]
Мати	Doña Maria Josefa de Arámburu y Carillo de Figueroad[1]
У шлюбі з	Ана Марія Хосефа Рамона де Уарте і Муньїс
Діти	Sabina de Iturbide y Huarted, Agustín Jerónimo de Iturbide y Huarted, Juana de Iturbide y Huarted, Salvador de Iturbide y Huarted, Ángel de Iturbide y Huarted, Josefa de Iturbide y Huarted, Felipe de Iturbide y Huarted і María de Jesús de Iturbided
Релігія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

На початку війни за незалежність Мексики воював на боці іспанських військ, проте згодом перейшов на бік прихильників незалежності. У 1822 в ході державного перевороту був ненадовго проголошений імператором Мексики Августином I (ісп. Agustín I).

Народився в місті Вальядолід віцекоролівства Нова Іспанія (зараз штат Мічоакан). Він був сином Хосе Хоакіна де Ітурбіде і Арреґуї та Марії Хосефи де Арамбуру і Каррільйо де Фіґероа, представників знатних іспанських родин.

1798 — вступив до лав іспанської армії, згодом отримав чин полковника, у 1809–1810 сприяв придушенню повстань мексиканських креолів проти іспанської влади. Виявив себе талановитим військовиком, через що 1815 року призначений головнокомандувачем військ у двох північних провінціях, але 1816 року за підозрою в зраді відправлений у відставку.

1819 — після республіканських реформ в Іспанії Ітурбіде знову вступив до армії, але долучився до прихильників незалежності й у зверненні до народу (21 лютого 1821 р.) закликав до введення в Мексиці конституційної форми правління. Число прихильників Ітурбіде швидко зростало, що дозволило йому зайняти Мехіко (1822) і створити там тимчасовий уряд. Коли цей уряд не зміг прийти до згоди щодо форми правління, гарнізон столиці проголосив Ітурбіде імператором. Наступного дня конгрес підтвердив це обрання, і Ітурбіде вступив на мексиканський престол під ім'ям імператора Августина I.

Коронація відбулася 21 липня 1821 року. Проте незабаром, коли кошти його уряду вичерпалися, проти імператора утворилася сильна опозиція. Успішне повстання в Веракрусі під проводом Санта-Анни змусило Ітурбіде скласти владу 19 березня 1823 року. Конгрес призначив йому і його сім'ї щорічну пенсію, але з умовою залишити країну.

На деякий час Ітурбіде переїхав до Італії, але 1824 року вирушив до Мексики в надії повернути владу. Мексиканський конгрес оголосив його поза законом і засудив до страти, щойно він ступить на територію країни. Переодягнутий Ітурбіде зміг висадитися на мексиканську землю, але невдовзі був арештований і розстріляний.

Примітки

1. Pas L. v. Genealogics — 2003.

   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Література

• Statement of Some of the Principal Events in the Public Life of Augustin de Iturbide, written by himself. — L., 1824.
• Альперович М. С., Война за независимость Мексики (1810—1824), М., 1964, с. 268—338.

Посилання

• La Casa Imperial de Mexico (ісп.) (англ.)
• Manifiesto o Memoria [Архівовано 11 грудня 2012 у Archive.is] — документ, написаний Ітурбіде, на сайті to Texas History^{[недоступне посилання з травня 2019]} (ісп.) (англ.)