Ашеберг Микола Павлович

Барон Микола Павлович фон Ашеберг (28 травня 1846 — ?, після 1917) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1908).

Микола Павлович фон Ашеберг
Народження	28 травня 1846(1846-05-28) Ольвіополь, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	невідомо
Країна	Російська імперія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	інфантерія
Освіта	Олександрівський кадетський корпус 2-ге військове Костянтинівське училище
Роки служби	1863—?
Звання	Генерал від інфантерії
Командування	Q4361238?
Війни / битви	Російсько-турецька війна (1877—1878)
Нагороди	Орден Святого Володимира 2 ступеня Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого орла Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святого Станіслава 1 ступеня Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня Георгіївська зброя Великий офіцер ордена Зірки Румунії Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа Командор ордена Почесного легіону

Член Військової ради Російської імперії (1912—1917).

Життєпис

Народився в Ольвіополі, заштатному місті Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (нині — місто Первомайськ Миколаївської області).

Закінчив Олександрівський кадетський корпус (1863) і 2-ге військове Костянтинівське училище (1864).

Випущений підпоручником у 3-й гренадерський Перновський полк. 1866 року зведений у поручники за відзнаку.

У 1868 році переведений до лейбгвардії Гатчинського (згодом — лейбгвардії Єгерський) полку підпоручником гвардії, з 1869 року — поручник гвардії, командир роти.

З 11 грудня 1874 по 9 червня 1881 року — старший ад'ютант управління гвардійської стрілецької бригади. Учасник російсько-турецької війни 1877—1878 років.

З 9 червня 1881 по 27 січня 1892 року — старший ад'ютант штабу військ гвардії й Петербурзького військового округу.

З 27 січня 1892 по 14 серпня 1895 року — командир 88-го піхотного Петровського полку.

З 14 серпня 1895 по 16 березня 1900 року — командир лейбгвардії 2-го стрілецького батальйону.

З 16 березня 1900 по 8 липня 1906 року — начальник Петербурзької місцевої бригади.

З 8 липня 1906 по 26 серпня 1908 року — командир 18-го армійського корпусу.

З 26 серпня 1908 по 23 серпня 1912 року — помічник Головнокомандувача військами гвардії й Петербурзького військового округу.

З 23 серпня 1912 року — член Військової ради Російської імперії. У серпні — листопаді 1914 року обіймав посаду головного начальника Петербурзького військового округу.

Нагороди

російські:

• Орден Святого Станіслава 3-го ст. (1870);
• Орден Святої Анни 3-го ст. (1873);
• Орден Святого Станіслава 2-го ст. (1876);
• Орден Святої Анни 2-го ст. з мечами (1878);
• Орден Святого Володимира 4-го ст. з мечами і бантом (1878);
• Золота зброя «За хоробрість» (ВП 02.01.1879);
• Орден Святого Володимира 3-го ст. (1884);
• Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1898);
• Орден Святої Анни 1-го ст. (1906);
• Орден Святого Володимира 2-го ст. (1911);
• Орден Білого Орла (06.12.1913);
• Орден Святого Олександра Невського (17.02.1915);

іноземні:

• Хрест «За перехід через Дунай» (1878);
• Великий офіцер ордена Зірки Румунії (1896);
• Великий хрест ордена Франца Йосифа (1897);
• Командорський хрест ордена Почесного легіону (1897).

Військові звання

• підпоручник (23.05.1864);
• поручник (26.12.1866);
• підпоручник гвардії (01.01.1868);
• поручник гвардії (20.04.1869);
• штабс-капітан (08.04.1873);
• капітан (30.08.1877);
• полковник (09.06.1881);
• генерал-майор (14.08.1895);
• генерал-лейтенант (01.01.1903);
• генерал від інфантерії (06.12.1908).

Посилання

• Енциклопедія «Всесвітня історія». (рос.)
• Російська імператорська армія [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)