![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/%25D0%2592%25D0%25B0%25D0%25BB%25D0%25B5%25D1%2582_%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B5%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B8_2_%25D1%2581%25D0%25BE%25D1%2580%25D1%2582.jpg/640px-%25D0%2592%25D0%25B0%25D0%25BB%25D0%25B5%25D1%2582_%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B5%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B8_2_%25D1%2581%25D0%25BE%25D1%2580%25D1%2582.jpg&w=640&q=50)
Атласна колода
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Атла́сні ка́рти (рос. атласные карты) — гральні карти з малюнком карт, створеним у середині XIX століття академіком живопису Адольфом Йосиповичем Шарлеманем (Боде-Шарлемань)[1], що став звичним для Росії та використовується донині.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8F._%D0%AD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B7%D1%8B.jpeg/640px-%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8F._%D0%AD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B7%D1%8B.jpeg)
У XIX столітті в Російській імперії гральні карти відрізнялися не лише за типом колоди, але й за сортами — якістю паперу та друку. Сорти розподілялися на найдешевший — глазетні для «публіки», середнього рівня — атласні першого та другого сорту, тиснені золотом і найдорожчі — для імператорського двору. Для всіх них Шарлемань створив єдиний новий вигляд, переробивши вже звичний для Росії початку XIX століття «північнонімецький малюнок» — різновид французької колоди карт. Нові малюнки були дуже вдалі й технологічно — друкувалися чотирма фарбами, й естетично — лаконічні та прості, але при цьому зі своїм неповторним смаком, з характером кожного зображеного персонажа.
Спершу поняття «атласні» стосувалося лише середнього сорту карт — друковані на натертому тальком папері, їх було зручно тасувати, та вони не боялися вологи. Із часом карти нижчої та вищої якості припинили виробляти, а назва «атласні» вкорінилася саме за малюнком карт академіка Шарлеманя. З другої половини XIX століття атласна колода набула широкого поширення та стала традиційною російською колодою карт. Малюнки карт, майже не зазнавши змін, досі використовують у Росії та на пострадянському просторі. Єдині винятки — в оригінальному ескізі бубновий туз і чирвовий валет містили герб Російської імперії.
За Олександра I на виробництво гральних карт, що приносило значні прибутки, встановлюється державна монополія, з прибутками на користь благодійного відомства імператриці Марії Федорівни. Виробництво карт було розгорнуто в передмісті Санкт-Петербурга, на казенній Олександрівській мануфактурі, при якій 1819 року почала діяти імператорська карткова фабрика.
Оригінали ескізів А. Й. Шарлеманя зберігалися в архіві Державної карткової монополії, що відала продажем гральних карт у СРСР. Після її ліквідації перейшли до зібрання Олександра Семеновича Перельмана, ленінградського колекціонера та історика гральних карт, який володів найбільшою в СРСР колекцією карт і карткових атрибутів.
Після Жовтневого перевороту зі щита чирвового валета зникає герб Російської імперії. Крім того, повністю змінюється дизайн бубнового туза — з нього прибрали також й емблему Імператорського виховного дому та змінили орнамент.
- Валет треф 2-й сорт
- Валет треф 1-й сорт
- Валет треф сорт екстра
- На користь імператорського виховного дому
- Бубновий туз у перші роки радянської влади