Аспарух
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Аспару́х (Ісперіх; близько 644 — 701) — каган оногурів, протоболгарський хан, третій син Кубрата, володаря групи племен, що мешкали на землях сучасної України. Згадується в «Іменнику булгарських правителів».
Аспарух | ||
Пам’ятник хану Аспаруху в місті Добрич | ||
| ||
---|---|---|
679 — 700 | ||
Попередник: | Кубрат | |
Спадкоємець: | Тервел | |
Народження: | близько 640 | |
Смерть: |
701(0701) Дніпро | |
Країна: | Перше Болгарське царство | |
Рід: | Дуло | |
Батько: | Кубрат | |
Діти: | Тервел[1] | |
Під натиском хозарів відступив із земель Великої Булгарії між Дніпром та Дунаєм за Дунай.
Після перемоги над візантійськими військами імператора Костянтина IV Погоната (680) заснував на землях, заселених слов'янами, першу болгарську державу (Перше Болгарське царство, 681–1018), визнану тоді ж Візантією. За велінням хана Аспаруха збудовано столицю нової болгарської держави — місто Плиска.
З іменем хана Аспаруха останнім часом деякі дослідники пов'язують т. зв. «Кічкаський скарб»[2], (відоміший як «Вознесенський скарб») знайдений 1930 року в околицях м. Запоріжжя під час археологічних досліджень. Інші вважають, що цей комплекс — поминальний храм на честь одного з каганів Хазарії. Інша версія — місце загибелі князя Святослава, пам'ятник якому уже поставлено на Вознесенці.[3],[4]