Антоніо Кабальєро-і-Ґонґора

Антоніо Паскуаль де Сан-Педро де Алькантара Кабальєро-і-Ґонґора (ісп. Antonio Pascual de San Pedro de Alcántara Caballero y Góngora; 24 травня 1723 — 24 березня 1796) — іспанський католицький священик і колоніальний чиновник, віце-король Нової Гранади від 1782 до 1789 року.

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Кабальєро, а друге (материне) прізвище Ґонґора.

Антоніо Кабальєро-і-Ґонґора
Прапор 10-й Віце-король Нової Гранади
11 червня 1782 — січень 1789 року
Попередник:	Хуан де Торресар Діас Пім'єнта
Наступник:	Франсіско Ґіль де Табоада
Ім'я при народженні:	ісп. Antonio Caballero y Góngora y Maximiliana Avila Aguilera
Народження:	24 травня 1723(1723-05-24)[1] Прієго-де-Кордова, Кордова, Андалусія, Іспанія
Смерть:	24 березня 1796(1796-03-24)[1] (72 роки) Кордова, Андалусія, Іспанія
Країна:	Іспанія
Релігія:	католицька церква[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в шляхетній родині в Кордові. Вивчав теологію у Гранаді, здобувши диплом 1744 року. 19 вересня 1750 року був висвячений у сан священика.

Був високоосвіченою людиною, захоплювався мистецтвом, збирав картини Веласкеса, Рубенса, Тіціана тощо, а його бібліотека містила найсучасніші роботи з усіх галузей знань. Окрім того, він захоплювався нумізматикою.

1775 року отримав сан єпископа Меріди в штаті Юкатан (колоніальна Мексика). Вже за два роки Антоніо Кабальєро став архієпископом Санта-Фе-де-Боготи у віце-королівстві Нова Гранада, але прибув туди лише на початку весни 1778 року. В Боготі новий архієпископ доклав значних зусиль для придушення повстання комун ерос, за що король зробив його кавалером ордена Карлоса III й віце-королем Нової Гранади.

На посту віце-короля Кабальєро відрізу ж впровадив амністію, оголошену королем, таким чином розраховуючи зміцнити свої позиції серед місцевого населення. Він збільшив і вдосконалив колоніальну армію, відрядив францисканців до провінцій, які були зруйновані під час повстання. Також він умовив корону скасувати реформу, відповідно до якої в Боготі були створені інтендансії, в результаті чого Нова Гранада стала єдиною іспанською колонією без таких органів.

Його реформи мали велике значення. Кабальєро вдалось стимулювати зростання економіки та промисловості, він підтримував митців і Королівську ботанічну експедицію 1783 року на чолі з Хосе Селестіно Мутісом^[3]. 1782 й 1783 року віце-король був змушений протистояти епідеміям віспи. У жовтні 1784 року Антоніо Кабальєро не надто вдало намагався придушити повстання корінних жителів у провінції Дар'єн. За його врядування було засновано нові місії в Касанаре й Сан-Мартіні.

1787 року подав клопотання про звільнення його з посади віце-короля, й король задовольнив його того ж року. 1788 року Кабальєро отримав кафедру в Кордобі, відпливши до Іспанії в квітні 1789. На батьківщині заснував Школу витончених мистецтв і подарував місту свою колекцію. Помер у Кордобі 1796 року.

Примітки

1. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

   d:Track:Q30d:Track:Q3892772
3. Bleichmar, Daniela (2012). Visible Empire: Botanical Expeditions and Visual Culture in the Hispanic Enlightenment. Chicago: University of Chicago Press. с. 288. Процитовано 20 жовтня 2019. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)

Джерела

• Ibañez, Pedro María (1951). Crónicas de Bogotá. Т. т. 2. Bogotá. с. 42. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
• Antonio Caballero. . La Enciclopedia biografica en linea/Biografías y Vidas. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 жовтня 2019.