Антоній Радиловський

Антоній Радиловський (Антін; дата нар. невід. — пом. бл. 1586) — руський православний релігійний діяч. Єпископ Перемишльський і Самбірський у 1549–1581 роках.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радиловський.

Антоній Радиловський
Єпископ Перемишльський і Самбірський
1549 — 1586
Обрання:	1549
Церква:	Константинопольська православна церква
Попередник:	Лаврентій Терлецький
Наступник:	Арсеній Брилинський
Єпископ-коад'ютор Перемишльської єпархії
1537 — 1549
Обрання:	1537
Церква:	Константинопольська православна церква
Смерть:	1586(1586)

Життєпис

У 1537—1549 роках був єпископом-коад'ютором Перемишльського єпископа Лаврентія Терлецького, а після його смерті став правлячим єпископом Перемишльським. У серпні 1549 року отримав призначення на адміністратора Львівської єпархії до вирішення проблем, пов'язаних із єпископом Арсенієм Балабаном^[1][2].

В 1550 році отримав у короля Сигизмунда Августа привілей на забудову території навколо православного кафедрального собору у Перемишлі, за умови спорудження навколо муру, що буде захищати місто із східного боку.^[3] На підставі цього привілею, єпископ забудував будинками простір району, в якому поселив своє духовенство, службовців та ремісників, котрі підлягали винятково його юрисдикції. В зв'язку із тим, частина міста отримала назву "Владиче", як власність "владики" - єпископа. Жителі району сплачували єпископу, а згодом капітулі чинш (податок). Відповідно до привілею, протягом кількох років єпископ Антоній збудував східну муровану оборонну стіну із - від південного боку Львівської брами, аж що вежі ковалів, де був розміщений у стіні хрест, котрий означав кінець єпископського муру. Фрагмент саме цієї частини перемиських середньовічних фортифікацій, залишився після їх демонтажу в австрійський період.^[3]

В 1554 році (за іншими даними — в 1540) за дозволом польської королеви Бони Сфорци, збудував у Самборі храм^[4][5] Пречистої Діви Марії.^[4] Через значні фінансові труднощі, храм був побудований з дерева і простояв до 1737 року. Відповідно до привілею короля Сигизмунда Августа, розбудував східний район Перемишля, котрий отримав назву Владиче та східну частину мурів міста^[6] , що фрагментарно збереглись донині.

Відзначався як поціновувач книг.

Примітки

1. Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви… — С. 197.
2. Гедеон Балабан(1569–1607), єпископ Львівський, Галицький і Кам'янецький. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 грудня 2012.
3. Hauzer L.-А. Monografia miasta Przemyśla 1883, -S.148-149
4. Кобільник В. Історія Самбірської церкви, 1937 р. Самбір: друк. Мацґера; -С.4-5 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 28 липня 2019.
5. Чудотворна ікона Самбірської Богородиці [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.] // Паломницька спільнота.
6. Hauzer L.-А. Monografia miasta Przemyśla 1883, -S.148-149

Джерела

• Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8

Посилання

• Чудотворна ікона Самбірської Богородиці [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.] // Паломницька спільнота.