Ананда
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ананда (санскр. і палі Ānanda — буквально «щастя», «радість») — один з головних учнів Будди Шак'ямуні, якого часто називають Зберігачем дгарми.
Ананда | |
---|---|
санскр. आनन्द | |
Народився | 6 століття до н. е. Kapilavastud |
Помер | 5 століття до н. е. Вайшалі, Tirhut divisiond, Біхар, Британська Індія, Британська імперія |
Країна | Шак'я Індія |
Діяльність | Бгікшу |
Посада | Zen Patriarchd |
Конфесія | буддизм |
Рід | family of Gautama Buddhad |
Батько | Śuklodanad або Amritodanad |
Родичі | Сіддгартха Ґаутама |
Брати, сестри | Devadattad[1][2] |
За переказами він прийшов на землю зі світу Тушіта і був народжений в один день з Буддою Гаутамою. Його батьком був Амрітодгана, брат Суддгодана. Таким чином, Ананда був двоюрідним братом Шак'ямуні.
Ананда вступив у санґгу на другий рік після початку проповідування Буддою дгарми разом з іншими принцами з роду Шак'я, такими як Бгаддія, Ануруддга, Бгагу, Кімбіла та Девадатта.
Перші дванадцять років після пробудження Татхагата (Будда) не мав постійного помічника, але на дванадцятий рік на зборах ченців оголосив, що наближається до старості і потребує постійного слуги й помічника, який буде у всьому виконувати його волю. Таким слугою став високоповажний Ананда і залишався в цій якості до самої парінірвани Будди.