Амоксицилін
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Амоксицилін (INN: Amoxicillin ) — β-лактамний антибіотик широкого спектра дії[1], що використовується для лікування інфекцій ряду сприятливих до нього бактерій. Зазвичай цей препарат рекомендується серед всіх представників класу через кращу абсорбцію після перорального прийняття, ніж решта бета-лактамових антибіотиків. Амоксицилін руйнується бактеріями, що виробляють β-лактамазу; для запобігання цього ефекту амоксицилін часто приймається разом з клавулановою кислотою. Препарат був розроблений компанією Beecham в 1972 році і зараз продається компанією GlaxoSmithKline (спадкоємницею Beecham) під назвою Амоксил (Amoxil), проте, патент на препарат вже закінчився, і інші виробники продають його під низкою інших назв.
Коротка інформація
Систематична назва (IUPAC) | |
7-[2-amino-2-(4-hydroxyphenyl) -acetyl]amino-3,3-dimethyl-6-oxo -2-thia-5-azabicyclo[3.2.0]heptane -4-carboxylic acid | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 26787-78-0 |
Код ATC | J01CA04 |
PubChem | 33613 |
DrugBank | APRD00248 |
Хімічні дані | |
Формула | C16H19N3O5S |
Мол. маса | 365,4 г/моль |
SMILES | eMolecules & PubChem |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 95% орально |
Метаболізм | Менш ніж 30% біотрансформується в печінці |
Період напіврозпаду | 61,3 хвилин |
Виділення | Ниркове |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус | |
Шляхи введення | Орально, внутрішньовенно |
Закрити