Амвросіївський район
колишній район на сході Донецької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
колишній район на сході Донецької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Амвро́сіївськии райо́н — колишній район на сході Донецької області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,45 тис. км (5,7 % від території області). Населення становить 45 405 жителів, станом на 1 серпня 2013 року[⇨]. Районний центр — місто Амвросіївка. На півночі район межує з Шахтарським, на південному заході — Старобешевським районами Донецької області, на північному заході — територіями міст Донецьк та Макіївка; на південному сході — з Ростовською областю Російської Федерації. На території району (північний захід) місто обласного підпорядкування — Іловайськ. У районі 79 населених пунктів, 14 промислових підприємств, 4 будівельних і транспортних підприємств, 2 птахофабрики, 10 лікарень, 35 шкіл, 24 клуби, 15 будинків культури, 38 бібліотек, музична школа[⇨]. Видобуток мергелю, будівельного піску, фосфоритів, керамічних глин[⇨]. На південному сході 73 км — прикордонна смуга з особливим режимом, де розташовані митна та прикордонна служби. 2014 року район був повністю окупований російськими терористичним військами[⇨].
Амвросіївський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Донецька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Донецька область | ||||
Код КОАТУУ: | 1420600000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
Населення: | ▼ 43 918 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 1455 км² | ||||
Густота: | 30.5 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6259 | ||||
Поштові індекси: | 87300-87371 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Амвросіївка | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 3 | ||||
Сільські ради: | 14 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 3 | ||||
Селища: | 30 | ||||
Села: | 43 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Репухов Борис Володимирович | ||||
Голова РДА: | Колодій Сергій Володимирович. Звільнено з посади згідно Закону о люстрації 30 жовтня 2014 року[2] | ||||
Вебсторінка: | Амвросіївська РДА | ||||
Адреса: | 87302, Донецька обл., Амвросіївський р-н, м. Амвросіївка, вул. Леніна, 24, 2-30-00 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Амвросіївський район у Вікісховищі |
Район розташований у межах Донецької північностепової фізико-географічної провінції[3]. Район розташований на півдні Донецької височини[4]. Північна частина району представлена лесовою рівнининою з хвилястою пасмовою платоподібною поверхнею, південна частина також лесова рівнина, але з пологохвилястою поверхнею[3]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси[3].
Корисні копалини: мергель (одні з найбільших у світі, на них працює найдавніший цементний завод країни), крейда, трепел, будівельний пісок, поклади кам'яного вугілля, мармурового вапняку, червоної глини[4][3].
Пересічна температура січня -6,2 °C, липня +19,6 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 172 дні. Середня норма атмосферних опадів — 550 мм на рік. Максимум припадає на середину літа, на липень; мінімум — на початку осіні, у вересні. Сніговий покрив нестійкий. В Амвросіївці споруджено метеостанцію[3]. Район цілковито лежить в межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[3].
Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Азовського моря: Кринка, Севастянівка, Мокрий Яланчик, Сухий Яланчик та ін[4]. Для місцевих потреб споруджено 68 ставів із загальною площею водної поверхні більше 600 га[3].
З ґрунтів найпоширеніші звичайні чорноземи (близько 80 %); по долинах річок і по балках — лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні ґрунти[3].
Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 11,3 тис. га[3]. Загалом масиви сконцентровані по ярах, балках, як полезахисні і прияружні лісосмуги. Серед деревних порід переважають дуб (44 %), сосна звичайна і кримська, біла акація, ясен звичайний, скумпія, жимолость татарська[3].
Тваринний світ: фазани, перепели, жайворонки, кобчики, куріпки, сови, лисиці, куниці, зайці, чаплі, лосі, дикі кабани та інші.
У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені[3]:
На території району, у балці Казенній, міститься пам'ятка археології: Амвросіївська стоянка, унікальний пам'ятник епохи палеоліту. Подібного поєднання «костище зубрів — стоянка людини» є унікальним.
Амвросіївський район було утворено 7 березня 1923 року у складі Тагарізької округи Донецької губернії[4]. З переходом Таганрізької й Шахтинської округ до Північно-Кавказького краю РРФСР 1925 року Амвросіївський район залишився у складі УСРР.
2014 року район був повністю окупований російськими терористичним військами.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 3 селищні ради та 14 сільських рад, які об'єднують 77 населені пункти та підпорядковані Амвросіївській районній раді. Адміністративний центр — місто Амвросіївка[5].
Станом на 7 квітня 2005 року з облікових даних знято села Греково-Зайцеве, Левшинове та Мар'їнське.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Амвросіївського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 9,73 % (проголосували 2 633 із 27 061 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,04 % (1 186 виборців); Сергій Тігіпко — 14,62 % (385 виборців), Михайло Добкін — 9,76 % (257 виборців), Юлія Тимошенко — 8,74 % (230 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 6,30 %.[6]
Населення району становить 45 405 жителів, станом на 1 серпня 2013 року. Станом на 1988 рік, населення району становило 62,5 тис. осіб, з якого міського — 33,8 тис. осіб[3]; станом на грудень 2001 року — 55 тис. осіб.
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 25 413 | 4605 | 3700 | 7480 | 6409 | 3093 | 126 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 29 524 | 4437 | 3474 | 7455 | 7798 | 5866 | 494 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
російська | українська | білоруська | циганська | |
---|---|---|---|---|
місто Амвросіївка | 71,3 | 27,9 | 0,1 | 0,1 |
смт Копані | 65,2 | 34,0 | 0,1 | |
смт Кутейникове | 88,7 | 10,7 | 0,1 | |
смт Новоамвросіївське | 70,1 | 29,4 | 0,1 | |
Артемівська сільрада | 37,0 | 62,1 | 0,3 | |
Білоярівська сільрада | 39,4 | 59,2 | 0,3 | |
Благодатневська сільрада | 10,4 | 89,2 | 0,0 | 0,0 |
Василівська сільрада | 31,8 | 67,0 | 0,2 | |
Єлизавето-Миколаївська сільрада | 10,1 | 89,8 | 0,1 | |
Зеленівська сільрада | 81,0 | 18,0 | ||
Кленівська сільрада | 60,2 | 38,2 | 0,1 | |
Лисиченська сільрада | 83,9 | 15,6 | ||
Металістівська сільрада | 67,7 | 31,9 | 0,2 | |
Многопільська сільрада | 61,9 | 36,9 | 0,1 | |
Новоіванівська сільрада | 43,2 | 55,7 | 0,1 | 0,2 |
Олексіївська сільрада | 24,7 | 75,2 | ||
Степано-Кринська сільрада | 6,8 | 92,7 | 0,1 | |
Успенковська сільрада | 39,5 | 59,5 | 0,1 | 0,3 |
Амвросіївський район | 55,8 | 43,5 | 0,1 | 0,1 |
На території району: 3 селища міського типу — Копані (колишнє Войковський), Кутейникове і Новоамвросіївське; 76 сільських населених пунктів[3].
Функціонує центральна районна лікарня, 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, 11 лікарських амбулаторій, 3 станції швидкої допомоги.
Промисловий потенціал району представляють:
Малий бізнес представляють 1,4 тис. суб'єктів підприємницької діяльності.
За радянських часів в господарстві району провідне місце належало промисловості. Основними галузями виступали: виробництво будівельних матеріалів, харчова промисловість[3][4]. Найбільшими підприємством виступали: один з найбільших і найстаріших в Україні Амвросіївський цементний завод, Амвросіївський завод залізобетонних виробів, Амвросіївський завод сталевого литва, завод будівельних матеріалів, комбікормовий завод, швейний цех Макіївського виробничого об'єднання «Спецодяг», Кутейниківський цегельний завод, Кутейниківський комбінат хлібопродуктів[3][4].
Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):
Агропромисловий комплекс включає 28 сільськогосподарських підприємств, 98 фермерських господарств. За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування зернових (пшениця, кукурудза), технічних (соняшник) та овочевих культур[3]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'яса і молока (скотарство, свинарство і птахівництво)[3]. Було насаджено сади, створено плодово-ягідні питомники. У 1980-х роках на землях району господарювало 12 колгоспів, 11 радгоспів, працювало 2 птахофабрики[3][4].
Трудові ресурси району — 27,3 тис. чоловік (58,4 % від загального населення).
Райцентр Амвросіївка розташовується за 82 км від обласного центру, міста Донецьк. У районі розміщується головний залізничний вузол регіону — Іловайськ, від якого іде розгалуження на Таганрог, Ларине, Криничну. Також є ділянка Амвросіївка — Каракуба. Залізничні станції: Амвросіївка, Кутейникове, Квашине[4].
Зупинні пункти: 7 км, 53 км, 1175 км, 1186 км, Агрономічний, Дзеркальний та КМС-191.
Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 467 км, з яких із твердим покриттям — 458 км[3]. Територією району проходять такі автошляхи: Т 0507, Т 0509, Т 0517 та Т 0519.
У районному центрі створено і функціонує краєзнавчий музей, 2 центри культури і дозвілля (15 будинків культури за часів УРСР), 22 клубні заклади (24 за часів УРСР), 2 школи-мистецтв, 26 бібліотек (39 за часів УРСР)[4]. За часів УРСР в районі діяло 2 кінотеатри та 42 кіноустановки[4]. Здійснюють творчу діяльність 3 народних колективи: фольклорний ансамбль «Веретено», ансамбль танцю «Світанок», ансамбль пісні «Чебреці», переможець і дипломант обласних фестивалів-клуб спортивного і бального танцю «Вдохновение».
Розвинені народні промисли: бісероплетіння, вишивка, художній живопис.
За радянських часів у районі було створено Індустріальний технікум, в якому зараз навчається 421 учень за денною та 22 учні за заочною формами навчання, та 2 професійно-технічних училища[3].
Функціонує 26 загальноосвітніх шкіл, де навчається 3686 учнів; 27 дошкільних закладів, які відвідують 1051 дитина; 1 професійний ліцей, в якому навчається 495 учнів; будинок дитячої та юнацької творчості, в якому функціонує 7 гуртків, які відвідують 225 дітей.
Функціонує дитячо-юнацька спортивна школа районного відділу освіти на 4 відділення: боксу, волейболу, плавання, футболу. За 45 років існування дитячо-юнацької спортивної школи (РВО) виховано, зокрема:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.