Амальрік I
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Амальрі́к I (лат. Amalricus І; 1136(1136) — 11 липня 1174) — король Єрусалиму (1163—1174). Граф яффський (1151—1167). Представник Анжуйського дому. Народився в Єрусалимі. Син єрусалимського короля Фулько I та королеви Мелісенди, доньки короля Балдуїна II. Зайняв трон після смерті Балдуїна III. Здійснив ряд походів проти Фатимідського халіфату в Єгипті (1163—1169). Уклав і підтримував союз із Візантією проти спільних ворогів — турків-сельджуків і арабів (1167). За його наказом тірський архієпископ Вільгельм написав 23-х томну «Історію» хрестових походів і Єрусалимського королівства. Помер в Єрусалимі від пропасниці. Його трон успадкував син Балдуїн IV, хворий на проказу.
Коротка інформація Король Єрусалиму, Попередник: ...
Амальрік I | ||
![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
10 лютого 1163[1] — 11 липня 1174 | ||
Попередник: | Балдуїн III | |
Наступник: | Балдуїн IV | |
Народження: | 1136[2] | |
Смерть: |
11 липня 1174[2][3][4] Єрусалим, Єрусалимське королівство | |
Причина смерті: | дизентерія | |
Країна: | Єрусалимське королівство | |
Релігія: | католик | |
Рід: | Анжуйська династія | |
Батько: | Фулько | |
Мати: | Мелісенда I | |
Шлюб: | Агнес де Куртене і Марія Комніна | |
Діти: | Балдуїн IV[3], Сибіла I[3] і Ізабела Єрусалимська[5] | |
Закрити