![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/Rebeli%25C3%25B3n_de_Las_Alpujarras.png/640px-Rebeli%25C3%25B3n_de_Las_Alpujarras.png&w=640&q=50)
Альпухарське повстання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Альпухáрське повстання, також Альпухáрська війна (ісп. Rebelión de las Alpujarras) (1568–1571 роки) — найбільше повстання морисків в Іспанії періоду правління Філіпа II.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/Rebeli%C3%B3n_de_Las_Alpujarras.png/640px-Rebeli%C3%B3n_de_Las_Alpujarras.png)
Нащадки численного мусульманського населення Гранадського емірату, завойованого в 1492 році, були зобов'язані прийняти християнство згідно з так званими прагматичними указами. Але багато з них залишилися крипто-мусульманами, а також при нагоді співпрацювали з мусульманськими піратами й работорговцями країн Магрибу та з Османською імперією, що турбувало християнських монархів. Число повстанців у 1569 році становило близько 4 тисяч, до 1570 року досягло 25 тисяч, оскільки до них приєдналися північноафриканські бербери і турки. Повсталі мусульмани навіть здобули кілька локальних перемог, скориставшись тим, що значна частина іспанської армії тоді намагалася придушити повстання в Іспанських Нідерландах, а тому була далеко від дому. Коли офіційна королівська влада придушила повстання, понад 80 тисяч маврів було виселено з Гранади і Альмерії, і розсіяно по дрібних сільських поселеннях Кастилії.
Педро Кальдерон де ла Барка присвятив цьому повстанню свою історичну п'єсу «Любити після смерті» (Amar después de la muerte, o El tuzaní de la Alpujarra), написану в 1659 році.