![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3e/Almolonga.jpg/640px-Almolonga.jpg&w=640&q=50)
Альмолонга
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вулкан Альмолонга, також званий «Серро Кемадо» (Спалена гора) або «Ла Муела» (Моляр) через свою виразну форму, - це андезитовий стратовулкан у південно-західному департаменті Кесальтенанго в Гватемалі. Вулкан розташований поблизу міста Альмолонга, на південь від Кесальтенанго, другого за величиною міста Гватемали.
Альмолонга (вулкан) | ||||
14°48′00″ пн. ш. 91°31′12″ зх. д. | ||||
Країна | Гватемала | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Кесальтенанґо | |||
Розташування | Кесальтенанго | |||
Система | Сьєрра Мадре | |||
Тип | Стратовулкан | |||
матеріал | Андезит | |||
Висота | 3197 м | |||
Список | Список вулканів Гватемали | |||
Виверження | січень-червень 1818 | |||
Гватемала | ||||
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/04/Map_guatemala_volcanoes.gif/320px-Map_guatemala_volcanoes.gif)
Вулкан розташований уздовж зони розлому Зуніл і має центральну кальдеру, оточену кількома куполами дацитової та ріолітової лави, утворену в задуговій вулканічній обстановці, активність якої почалася 84 000 до н.е. Стратовулкан Альмолонга є найдавнішою будівлею, яка зазнала колапсу перед виверженням Атітлан, яке утворило кальдеру та є головним хронологічним маркером вулканізму в регіоні. В результаті обвалу стратовулкана утворилася кальдера діаметром 3,3 км і глибиною 350 м, яка згодом була зайнята лавовими куполами на її північному краю та вкрита шарами тефри з численних вулканів, як у полі Альмолонга, так і в інших. Серро Кемадо є найбільшим (близько 2 км3) і наймолодший комплекс лавових куполів. Комплекс утворився завдяки вісьмом жерлам з в’язкими лавовими потоками та пробками протягом чотирьох окремих вулканічних фаз – перші дві включають витік лави та утворення нових куполів. Серро Кемадо зазнало флангового колапсу 1150 до н.е, у результаті чого утворився зсув, який змістився на 6 км на південний захід у долині Льяно-де-Піналь і займав площу 13 км2, спричинивши бічний вибух, який також вплинув на сусідній вулкан Сієте-Ореяс. Згодом у шрамі обвалу з’явився купол лави. У 1818 році протягов пів року виверження сформувало бічний потік лави, який подолав 2,5 км на схід. Лахари та подальша вибухова активність є потенційною небезпекою від цього вулкана.