Альбін Еш

Альбін Еш (нім. Albin Esch; 22 червня 1901, Дібург — 3 березня 1959, Шорндорф) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Альбін Еш
нім. Albin Esch
Народився	22 червня 1901(1901-06-22) Дібург, Дармштадт-Дібург, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер	3 березня 1959(1959-03-03) (57 років) Шорндорф, Waiblingend, Баден-Вюртемберг, ФРН
Діяльність	офіцер
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Золотий німецький хрест Нарукавна стрічка «Крит»

Біографія

25 квітня 1919 року вступив у фрайкор фон Еппа, 25 липня — у тимчасовий рейхсвер. 1 жовтня 1921 року звільнений у відставку. 22 листопада 1923 року повернувся в армію. З 15 жовтня 1935 року — командир 3-ї, з 10 листопада 1938 року — 14-ї роти 41-го піхотного полку. Учасник Польської кампанії. З 26 січня 1940 року — командир 3-го батальйону свого полку. Учасник Французької кампанії. З 9 вересня 1940 року — командир 3-го батальйону, з 22 жовтня — 15-ї роти 85-го піхотного (потім — гірського) полку 5-ї гірської дивізії. Учасник Балканської кампанії і Критської операції. Відзначився під час взяття форту Істібей. З 10 квітня 1942 року — командир 206-го гірського полку 7-ї гірської дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. З 13 лютого по 15 березня 1945 року пройшов курс командира дивізії. З 21 квітня 1945 року виконував обов'язки командира піхотної дивізії «Деберіц». 8 травня взятий в полон радянськими військами. 15 грудня 1949 року звільнений.

Звання

• Шутце (25 квітня 1919)
• Обершутце (1 грудня 1924)
• Кандидат в унтерофіцери (23 вересня 1927)
• Єфрейтор (1 грудня 1927)
• Унтерофіцер (1 квітня 1928)
• Унтерфельдфебель (1 квітня 1930)
• Оберфельдфебель (1 грудня 1930)
• Лейтенант (1 вересня 1934)
• Оберлейтенант (20 січня 1935)
• Гауптман (1 серпня 1935)
• Майор (20 листопада 1940)
• Оберстлейтенант (4 серпня 1942)
• Оберст (1 лютого 1943)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Залізний хрест
  • 2-го класу (4 вересня 1939)
  • 1-го класу (15 червня 1940)
• Відзначений у Вермахтберіхт (2 травня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (13 червня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 травня 1942)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня (Третє Болгарське царство; 10 червня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 вересня 1942)
• Нарукавна стрічка «Крит»
• Нарукавний знак керівника гірських військ
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з дубовим листям (Фінляндія; 22 березня 1944)
• Німецький хрест в золоті (13 січня 1945)

Література

• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945.