Аква-Клавдія

Аква Клавдія — давньоримський акведук I століття н. е., який був прокладений до Риму.

Аква-Клавдія
41°50′56″ пн. ш. 12°33′15″ сх. д.
Країна	Італія[1]
Розташування	Рома Капіталеd
Тип	римський акведукd і археологічна пам'ятка
Засновник	Калігула
Аква-Клавдія Аква-Клавдія (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Разом з Аніо Ветус, Аніо Новус та Аква Марція, він вважається одним з «чотирьох великих акведуків Рима.»^[2]

Опис

Маршрут Аква Клавдія

Аква Клавдія у Римі з продовженням (Арка Нерона)

Будівництво акведука було розпочато за імператора Калігули у 38 році, а завершено за правління Клавдія у 52 році^[3]. Вартість будівництва становила 350.000.000 сестерціїв. 10 років по тому його перестали використовувати, і лише за 9 років під час правління Веспасіана у 71-му роботу занедбаного акведука відновили, ще через 10 років за наказом імператора Тита його також відреставрували.

З 271 року монументальна арка, що була частиною Аква Клавдія та акведука Аніо Новус, стала воротами Авреліанової стіни — Порта Маджоре.

Його основні джерела, Керулеус (Caeruleus) та Курцій (Curtius), були розташовані у 300 кроках ліворуч від 38-го міліарія на Via Sublacensis.^[4] Довжина акведуку становить 69 км. Він прокладений в основному під землею. Залежно від пори року його продуктивність становила до 192000 м³ в день^[5]. Після фільтрування води неподалік від 7-го міліарія на Латинській дорозі останні 13 км акведука проходили над землею.

Нерон продовжив акведук Аркою Нерона до пагорба Целій, а Доміціан — далі, до пагорба Палатин^[6]; тоді Аква Клавдія могла постачати всі 14 округів Рима водою.^[7]

Галерея

• 
  Аппієва дорога та Аква Клавдія (~1878)
• 
  Аква Клавдія
• 
  Порта Маджоре, Аква Клавдія
• 
  Аква Клавдія

Примітки

1. dati.beniculturali.it — 2014.

   d:Track:Q52897564
2. Blackman, Deane R. «The Volume of Water Delivered by the Four Great Aqueducts of Rome.» Papers of the British School at Rome 46 (1978): 52-72. http://www.jstor.org/stable/40310747 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.].
3. Frontinus, De aquaeductu 1.13
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
5. Schram, Wilke D. «Aqua Claudia.» Website on Roman Aqueducts. N.p., Jan. 2010. Web. 15 Mar. 2013.
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
7. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

• Аква Клавдія на LacusCurtius [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)