Націона́льна акаде́мія нау́к Азербайджа́ну (НАНА) (азерб. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası) — основне наукове об'єднання республіки. НАНА була створена в місті Баку у 1945 році. Попередником НАНА була Азербайджанська філія АН СРСР (існувала з 1932 року).
| Національна академія наук Азербайджану | |
|---|---|
| азерб. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası | |
 | |
| Абревіатура | НАНА(рос.), AMEA(азерб.), НАН Азербайджану(укр.) |
| Тип | академія наук національна академія наукd |
| Засновано | 23 січня 1945 |
| Країна |  Азербайджан |
| Штаб-квартира | Баку (40°23′43″ пн. ш. 49°52′55″ сх. д.) |
| 40°22′23″ пн. ш. 49°48′51″ сх. д. | |
| Членство | Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[1] Міжнародна асоціація академій наук[2] Міжнаціональна Наукова Радаd[3] |
| Штат працівників | 3510 осіб |
| Дочірня(і) організація(ї) | Institute of Physiologyd Institute of Geology and Geophysicsd Institute of Mathematics and Mechanicsd Institute of Physics[d] Azerbaijan National Aerospace Agencyd Azerbaijan Scientific-Research & Design-Prospecting Power Engineering Instituted Institute of Control Systems, National Academy of Sciences of Azerbaijand |
| Вебсайт: science.gov.az/az | |
 | |
 Національна академія наук Азербайджану у Вікісховищі | |
Склад
До складу АН входить 21 наук. установа, в тому числі 15 інститутів, 3 сектори, ряд музеїв, ботанічний сад, бази в різних районах республіки. Крім того, є наукова бібліотека, рукописний фонд і видавництво.
В складі НАНА (2007) — 57 акад. і 104 член-кореспондент.
Президенти НАНА
На першому засіданні дійсних членів Академії наук 31 березня 1945 року президентом НАНА було обрано Мира Миркасимова.
Наступними президентами Академії наук були:
- Мир Миркасимов (1945-1947)
- Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1947—1950)
- Муса Мирза огли Алієв (1950—1958)
- Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1958—1961)
- Захід Ісмаїл огли Халілов (1961-1967)
- Рустам Гаджиалі огли Ісмаїлов (1967—1970)
- Гасан Мамедбагір огли Абдуллаєв (1970—1983)
- Ельдар Юніс огли Салаєв (1983—1997)
- Фарамаз Газанфар огли Максудов (1997—2000)
- Махмуд Керім огли Керімов (2000—2013)
- Акіф Агамехті огли Алізаде (2013—2019)
- Раміз Енвер огли Мехтієв (2019—2022)
- Аріф Гашимов (в.о.) (19 лютого — 25 жовтня 2022)
- Іса Габіббейлі (з 25 жовтня 2022)
Проблематика досліджень
Головне місце в роботах вчених Азербайджану займають проблеми, зв'язані з питаннями розвитку геології, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості, власної металург. бази, іригації і зрошувальних робіт, гідроенергогосподарства, геоботаніки, генетики та селекції рослин і тварин.
Особливе місце в планах науково-дослідних робіт приділяється питанням нафтохім. синтезу та переробки нафти й газу. Створено спец. інститут нафтохім. процесів. Досягнуто значних успіхів у розробці проблем використання радіоактивних ізотопів, напівпровідників, застосування автоматики і телемеханіки, теорії фільтрації, астрофізики та ін.
Велика робота проводиться в галузі суспільних наук.
Відділення НАНА
НАНА має у своєму складі 5 відділень:
Відділення фізико-математичних і технічних наук
- Інститут фізики
- Інститут кібернетики імені академіка А. Гусейнова
- Інститут математики і механіки
- Шемахинська астрофізична обсерваторія імені Н. Тусі
- Інститут радіаційних проблем
- Інститут інформаційних технологій
Відділення хімічних наук
- Інститут нафтохімічних процесів імені академіка Ю. Г. Мамедалієва
- Інститут хімічних проблем імені академіка М. Ф. Нагієва
- Інститут хімії присадок імені академіка А. М. Кулієва
- Інститут полімерних матеріалів
- Дослідно-промисловий завод Інституту нафтохімічних процесів
Відділення наук про Землю
- Інститут геології
- Інститут географії імені академіка Г. Алієва
Відділення гуманітарних і суспільних наук
- Інститут історії імені А. Бакиханова
- Інститут археології та етнографії
- Інститут економіки
- Інститут філософії та політико-правових досліджень
- Інститут сходознавства імені академіка Е. М. Бун'ядова
- Науково-дослідний інститут з прав людини
- Інститут літератури імені Нізами
- Інститут мовознавства імені Насімі
- Інститут рукописів імені М. Фізулі
- Інститут архітектури та мистецтв
- Музей історії Азербайджану
- Музей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві
- Будинок-музей Гусейна Джавида
- Інститут фольклору
Відділення біологічних наук
- Інститут ботаніки
- Інститут зоології
- Інститут генетичних ресурсів
- Інститут фізіології імені А. І. Караєва
- Інститут ґрунтознавства та агрохімії
- Інститут мікробіології
- Центральний ботанічний сад
- Мартакертський дендрарій
Видавнича діяльність
Видано «Історію Азербайджану», «Російсько-азербайджанський словник», «Історію азербайджанської літератури» та ін.
Від 2010 року виходить Азербайджанська національна енциклопедія — універсальне енциклопедичне видання азербайджанською мовою[4].
Видання Академії
Видаються «Доповіді», «Вісті» та ін. література.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
