Айше Османоглу

Айше́ Султа́н (тур. Ayşe Sultan; 31 жовтня 1887, Константинополь — 10 серпня 1960, Стамбул^[1]) — турецька письменниця. Дочка османського султана Абдул-Гаміда II від його восьмої^[2] дружини Мюшфікі Кадин Ефенді; авторка книги «Мій батько — султан Абдулхамід» (тур. Babam Sultan Abdülhamid).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Османоглу.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Айше Султан.

Айше Османоглу
Народилася	31 жовтня 1886(1886-10-31) Стамбул, Османська імперія
Померла	11 серпня 1960(1960-08-11) (73 роки) Стамбул, Туреччина
Поховання	Стамбул
Країна	Османська імперія
Діяльність	письменниця
Рід	Османи
Батько	Абдул-Гамід II
Мати	Мюшфіка Кадин-ефенді
Брати, сестри	Şehzade Mehmed Abidd, Şehzade Mehmed Selimd і Ulviye Sultand

Біографія

Айше народилася 1887 року в палаці Їлдиз в Стамбулі^[1]. Після повалення батька перебувала під арештом на віллі Аллатіні в Салоніках.

9 серпня 1910 року Айше стала дружиною Ахмеда Намі, від якого народила трьох дітей: султанзаде Омер Ахмед Намі (4 листопада 1911, Стамбул — 17 березня 1993, Лозанна), Аліє Наміе Султан (7 лютого 1913, Стамбул — 9 квітня 1913, Стамбул) і султанзаде Осман Намі Османоглу (13 січня 1918, Женева — 15 липня 2010, Стамбул)^[1]. Шлюб закінчився розлученням в 1919 році. 3 квітня 1921 Айшле стала дружиною Мехмета Алі Рауфа, у шлюбі з яким народила сина султанзаде Абдулхаміт Рауф (жовтень 1921, Стамбул — 11 березня 1981, Стамбул)^[1].

У 1924 році Айше з родиною опинилася в вигнанні. Вона переїхала до Парижу, де провела 28 років. Весь цей час її мати залишалася в Туреччині і зустрілася з Айше лише 1952 року, коли та повернулася на батьківщину. У Туреччині Айше стала писати мемуари і незадовго до смерті закінчила книгу «Babam Sultan Abdülhamid», яка є основним джерелом інформації про її особисте життя і сім'ї її батька. Мемуари Айше були надруковані у вигляді серії в журналі «Hayat» наприкінці 1950-х. Книга була перевидана в 1984 році видавництвом «Selçuk Yayınları».

Айше Султан померла в 1960 році в Стамбулі. Похована на кладовищі Яхьї Ефенді. Мати Айше пережила дочку всього на рік і була похована поряд з нею.

Примітки

1. Jamil ADRA. Genealogy of the Imperial Ottoman Family. — 2005. — С. 27. — ISBN 975-7874-09-4.
2. Consorts Of Ottoman Sultans (in Turkish). Ottoman Web Page. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 12 листопада 2014.

Посилання

• The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. 2010. ISBN 978-0-292-78335-5. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
• Fanny Davis (1986). The Ottoman Lady: A Social History from 1718 to 1918. Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-24811-5. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 листопада 2014.
• Biography of Hamide Ayşe Sultan
• Turkey: The Imperial House of Osman. web.archive.org. Архів оригіналу за 2 травня 2006. Процитовано 6 лютого 2014.