Loading AI tools
місто в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Азо́в, або Озі́в (кримськотатарське Azaq — «Гирло») — місто в Ростовській області Росії, адміністративний центр Азовського району. Порт на річці Дон, за 7 км від впадіння в Таганрозьку затоку Азовського моря. Кінцева станція на залізниці від лінії Ростов-на-Дону — Баку. 83 тис. осіб (2013). Розташоване на межі українського етнокультурного регіону Донщина.
| місто Азов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Азов | |||||
| |||||
.jpg) | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
| Муніципальний район | Азовський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 60404 | ||||
| Код ЗКТМО: | 60704000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1067 | ||||
| Статус міста | 1708 | ||||
| Населення | 83 000[1] (2013) | ||||
| Площа | 66 км² | ||||
| Поштові індекси | 346780 | ||||
| Телефонний код | +7 86342 | ||||
| Географічні координати: | 47°6′1.000051159077e-07″ пн. ш. 39°25′1.0119371179608e-07″ сх. д. | ||||
| Вебсторінка | gorodazov.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Азов | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Азов на сьогодні — це компактне, затишне, дуже зелене місто, з промисловою зоною, винесеною за межу житлових кварталів. У старій частині міста збереглися фортифікаційні споруди Азовської фортеці XVIII століття — фортечні вали, рів, Олексіївські ворота. Азов — одне з історичних міст з охоронюваним культурним шаром.
Найпоширенішим українським літературним джерелом, у якому згадується Азов, є відома народна дума «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі», події якої відносяться до ХVІ — ХVІІ ст.ст. В деяких варіантах запису цієї думи, використовується форма назви міста — Озов, або Озів[2]. Подібна форма написання існувала і в літературній українській мові в кінці 1920-х та на початку 1930-х років (так званий «харківський правопис»)[3][4][5]. З кінця 30-х років усталена норма Азов.
Сучасний Азов — місто обласного підпорядкування, розташоване у південно-західній частині Ростовської області, на лівому березі річки Дон, за 12,5 км по прямій від впадіння в Таганрозьку затоку. Від обласного центру — міста Ростова-на-Дону — 25 км. Площа території міста становить 66,2 км ².
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня -9 ° С, липня +22 ° С +24 ° С. Опадів 400—650 мм на рік. Характерно поєднання надлишку тепла з нестачею вологи. Взимку бувають снігові заметілі, навесні — пилові бурі.
В останніх сторіччях до нашої ери та на початку нашої ери на місці Азова існували еліністичні та давньоримські поселення, пов'язані з Танаїсом. Тут виявлено меотські городища початку нашої ери.
Пізніше цю місцевість контролювали хозари. В 10 — першій половині 11 століття воно входило до складу Тмутороканського князівства. В 1067 році місто було захоплене половцями і вони, певно, і назвали поселення на честь свого хана Азува (Азака).
З середини 13 століття місто було під владою Золотої Орди. В 13-15 століттях в Азові існувала велика і багата торговельна генуезька та венеційська колонія Тана. В сер.XIV століття Азак був одним із основних центрів грошової справи в Золотій Орді[6].
В 1475[7] Азов був захоплений османами та перетворений на велику фортецю, великий ринок работоргівлі. Фортеця Азов — одна з найвідоміших у Північному Причорномор'ї — мала три ряди кам'яних мурів, 11 кутових бастіонів. У ній розміщувався гарнізон у 4000 чоловік з 200 гарматами. Спираючись на Азов, османи і ногайці здійснювали набіги на Велике князівство Московське та вели наступ на Дон. Боротьба за Азов стала яскравим прикладом бойової співдружності донських та запорозьких козаків.[8]
В 1559 році Азов взяв в облогу Дмитро Вишневецький. В 1637 році запорозькі і донські козаки взяли Азов і утримували його до 1642 р. (так зване Азовське сидіння). Українські козаки брали участь в Азовських походах 1695—1696 років, у результаті яких Азов перейшов до Росії. З 1709 року Азов став губернським містом.
Після невдалого Прутського походу за Прутським договором 1711 року Азов знову перейшов до Османської імперії.
Повернення запорожців до Росії 1734 року негативно відбилося на долі територіальних надбань січових козаків. 1746 року місце, де знаходився колись Таганріг, було вилучене російським урядом зі складу Яланецької паланки Запорожжя.
За Белградською мирною угодою 1739 року Азов увійшов до складу Росії з умовою знесення фортечних споруд та будівель, що й було виконано в 1747 році.
30 років місто лежало в руїнах. Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років в 1769 місто було зайняте російськими військами і відновлене. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором місто остаточно було приєднане до Росії.
З 1775 по 1782 рік місто було центром Азовської губернії, потім військовою фортецею. З 1810 року Азов — посад Ростовського повіту Катеринославської губернії. З 1887 року — посад Ростовського округу Області війська Донського.
Зі встановленням радянської влади посад Азов отримав статус міста 1 березня 1920 року. У липні 1921 року Азов стає центром Ростовського округу й сюди з Ростова переїжджають окружні партійні і радянські органи влади[9].
Під час Другої світової війни з 27 липня 1942 по 7 лютого 1943 року Азов був окупований німецькими військами.
Населення понад 83 тис. осіб. У місті проживає понад 20 національностей. Найчисельнішими є: росіяни — 94 %, українці — 3,1 %, білоруси — 0,5 %. Близько 55 % чисельності населення перебуває в працездатному віці. Чисельність зайнятих в економіці — всього: 34,0 тис. осіб. З них в матеріальному виробництві — 23,8 тис. осіб, у невиробничій сфері — 10,2.
| 1885 | 1913 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2007 | 2008 | 2010 | 2013 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 16,600 | 26,500 | 25,000 | 39,931 | 59,302 | 75,124 | 80,297 | 82,090 | 82,800 | 83,100 | 83,009 | 83,000 |
Заводи ковальсько-пресового устаткування, ковальсько-пресових автоматів, торгового устаткування; суднобудівельна (риболовецькі судна), легка (панчішна, взуттєва, швейна фабрики тощо), харчова (головним чином рибна) промисловість, виробництво будматеріалів.
На території міста розташована залізнична станція Азов.
 |  | ||
| Пам'ятник Леніну | Пам'ятник Азовської військової флотилії | Пам'ятник «Молодим землякам, що віддали життя в Афганській війні і гарячих точках» | Пам'ятник козакам, загиблим в Азові |
Підазовське городище — пам'ятка археології, яка датується I століттям до нашої ери і розташовується на околоці Азова.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
