Азовські дозорні вежі

Азовські дозорні вежі (рос. Азовские сторожевые каланчи) — споруди, що були побудовані в 1660-х роках Османської імперією на берегах Дону поблизу міста Азова (Ростовська область)^[1].

Азовські сторожові каланчі рос. Азовские сторожевые каланчи
47°07′31″ пн. ш. 39°27′38″ сх. д.
Країна	Росія
Місто	Азов
Тип	пам'ятка і археологічна пам'ятка
Перша згадка	1663
Азовські сторожові каланчі Азовські сторожові каланчі (Росія)

Зображення облоги Азова російськими військами в 1736 році

Історія

У 1663 році на відстані 3 верст від Азовської фортеці на берегах Дону^[1], в місці, де відбувається розподіл річки на 2 рукави^[2], турками були побудовані дві башти-каланчі: Вардін-хула і Джан-хула, які згодом стали відомі як Новосергіївська і Никонівська вежі. Вежі були з'єднані між собою трьома залізними ланцюгами, що дозволяло перегороджувати шлях по Дону суднам до відкритого моря^[1].

Хоча спроба відвоювання Азова у турків у 1695 році була невдалою, але в ході цих дій були зайняті вежі-каланчі^[2]. Для цього були набрані добровольці з донських козаків, які повинні були атакувати вежі — кожному з них було обіцяно винагороду в розмірі 10 рублів. Першу каланчу взяли 14 липня, другу в ніч з 14 на 15 липня^[3]. У каланчах були знайдені турецькі гармати. Згодом вежі-каланчі стали також відомі як місто Новосергіївський.

З лівого боку Дону за розпорядженням Петра I була створена фортеця невеликих розмірів поблизу вежі-каланчі. Коли була знята облога з Азова в 1695 році, в сторожових каланчах залишилося близько 3 тисяч озброєних стрільців. Навесні 1696 року Новосергіївська фортеця і Никонівська фортеця стали пунктом збору Російської сухопутної армії і флоту. Після того, як Азов став губернським містом, вежі-каланчі перестали володіти настільки важливим історичним значенням. На цій місцевості зараз розташовуються 2 металеві високовольтні електричні опори по обидва боки Дону^[2].

Примітки

1. Школьная энциклопедия «Руссика». История России.9-17 вв. — М. : Олма-Пресс Образование, 2003. — 784 с. Ил. С. 13.
2. Михайлушкин П. Азовские сторожевые каланчи // Читай. — 1998. — № 50. — С.23. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 6 липня 2017.
3. Османская угроза России — 500 лет противостояния/ Авторы: Александр Широкорад