Аерократія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Аерокра́тія (від грец. άέρος – повітря; κράτος – сила, влада) — силовий компонент стратегії опанування та використання повітряного простору з метою геополітичної експансії. Термін запропонований К. Шміттом, який вважав, що технічний процес освоєння повітря здійснюється у бік «розрідження» середовища («Моря»), супроводжується відповідними культурними й цивілізаційними процесами.[1]