Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Адра́р (араб. ولاية آدرار, фр. Adrar) — область в Мавританії.
Адрар | |||
---|---|---|---|
араб. ولاية آدرار | |||
| |||
Столиця | Атар | ||
Країна | Мавританія | ||
Підрозділи | 4 департаменти | ||
Населення | |||
- повне | 62 658 (11) | ||
- густота | 0,28/км² (11) | ||
Площа | |||
- повна | 215 300 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 272 м | ||
- мінімальна | 272 м | ||
Код ISO 3166-2 | MR-07 | ||
Розташування регіону на мапі Мавританії | |||
|
На півночі межує з областю Тірис-Земмур, на сході з областю Ход-еш-Шаркі, на півдні з областю Тагант, на південному заході з областю Трарза, на заході з областями Інширі та Дахлет-Нуадібу, на північному заході з Західною Сахарою, на сході з Малі. На території області розташовано плато Адрар.
У XVIII - поч. XX століть тут існував незалежний емірат Адрар. Утворений в 1740-ті рр. арабським (Битва на озері) плем'ям мгафра; на чолі стояли еміри з роду улед-джафрія. Найбільшого впливу емірат досяг в XIX в. Економіка Адрар ґрунтувалася на кочовому скотарстві (верблюди, вівці), в оазах існувало незначне осіле землеробство, головним чином вирощування фініків. Панівна верства в еміраті становили воїни-хасани, нижче стояли в основному берберські за складом племена марабутів та данників-зенага, які виплачували хасанам данину фініками й молоком. Нижню сходинку займали раби і вільні люди, які виконували землеробські роботи і доглядали за худобою. На початку XX століття французькі колонізатори встановили протекторат над Адраром. Опір загарбникам очолив останній емір Сіді Ахмед ульд Гайда (1905-1932). Після загибелі еміра в 1932 році Адрар був анексований Францією.
Адрар ділиться на 4 департаменти:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.