![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/Ilyushin_main_entrance.jpg/640px-Ilyushin_main_entrance.jpg&w=640&q=50)
Авіаційний комплекс ім. Іллюшина
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина — одне з чільних підприємств Росії з розроблення авіаційної техніки. Повне найменування — відкрите акціонерне товариство «Авіаційний комплекс імені С. В. Іллюшина». Розташоване в Москві (колишній завод № 240). Раніше мав назву «КБ ім. С. В. Іллюшина».
рос. Авиационный комплекс имени С. В. Ильюшина | |
---|---|
![]() | |
Тип | підприємство і бізнес |
Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
Галузь | авіація і авіаційна промисловість |
Засновано | 13 січня 1933 |
Засновник(и) | Іллюшин Сергій Володимирович і Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік |
Штаб-квартира | Москва |
Продукція | Іл-2 Иљушин Іл-14 Іл-18 Іл-76 Ильюшин Ил-62 Ilyushin Іл-86 Іл-96 |
Виторг | 5 086 201 200 ₽ |
Операційний прибуток (EBIT) | 747 201 200 ₽ |
Чистий прибуток | 187 000 000 ₽ |
Холдингова компанія | Об'єднана авіабудівна корпорація |
ilyushin.org(рос.)(англ.) | |
Нагороди | |
![]() |
Заснований 13 січня 1933 Сергієм Іллюшиним в результаті поділу конструкторського бюро Центрального аерогідродинамічного інституту (ЦАГІ) на два самостійні структури — ЦКБ авіазаводу при ЦАГІ для проєктування легких літаків (завод номер 39 ім. Менжинського), та власне конструкторський відділ з розробки важких літаків, який і очолив Іллюшин[1].
Першою значною розробкою новоствореного КБ став дальній бомбардувальник ДБ-3 (надалі був перейменований на Іл-4). В КБ також було спроєктовано наймасовіший літак Другої світової війни Іл-2[2].
Голова правління і президент комплексу імені Іллюшина — Олексій Інокентійович Федоров. Генеральний директор / Генеральний конструктор — лауреат Державної премії Російської Федерації Віктор Володимирович Ліванов.
Виробництво літаків, розроблених КБ, здійснюється у ВАТ «ВАЛТ» (Воронезькому акціонерному літакобудівному товаристві), яке серійно випускає літаки Іл-96 та Іл-96Т. До демонтажу обладнання (приблизно 2012 рік) виробництво було також у Ташкенті («Ташкентське авіаційне виробниче об'єднання ім. В. П. Чкалова» (рос. ТАВОИЧ), з 2012 року — Ташкентський механічний завод).