Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Автопортрет» (Міхель Свертс) — твір фламандського художника 17 століття, що зберігає музей Ермітаж.
англ. Portrait of a Young Man | |
---|---|
Творець: | Міхель Свертс |
Час створення: | 1656 рік |
Розміри: | 114 × 92 см |
Висота: | 114 см |
Ширина: | 92 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | портрет і автопортрет |
Зберігається: | Петербург, Росія |
Музей: | Ермітаж |
Інвентарний номер: | ГЭ-3654 |
Біля столу, захаращеному книгами прибутків і розрахунків сидить молодик і відверто нудьгує. Справи чи то закінчено, чи то ще не розпочато. Від нагадує і бухгалтера, і управителя заможного маєтку, якому набридли прибутки-витрати, коли душа просить — мудрих і тямущих сучасників, музики, відпочинку в веселому товаристві. За останніми припущеннями, це черговий автопортрет художника Міхеля Свертса, незвичний, несподіваний за композицією.
Міхель Свертс був нешляхетного походження і дворянський титул отримав тільки в Римі від покровителя Камілло Памфілі, племінника папи римського Іннокентія X.
Підвищення соціального статусу спонукало митця до створення автопортретів. Серед перших — автопортрет в капелюху з страусовим пером (Уффіці, Флоренція) як свідоцтво нового стану і досягнутого матеріального статку. Нешляхетний за походженням Міхель Свертс демонстрував власну шляхетність і в автопортреті з палітрою і пензлями (Обердін, США), бо знав про серію «Іконографія Ван Дейка» з портретами уславлених митців, яку оприлюднили у місті Антверпен у 1636–1641 роках. В тогочасному жорстко розмежованому суспільстві це сприяло підвищенню статусу художника взагалі.
Серед творів, виконаних в Римі — портрети Йозефа Дейтца та Антона де Бордес з слугою (останній на тлі римських руїн). Серед улюблених сюжетів художника « Вчинки Милосердя » та «Майстерні художників». Серію з семи картин на тему "Вчинки Милосердя " Міхель виконав і для братів Дейтц (Державний музей (Амстердам).
Як незвичний за композицією автопортрет розпізнають і портрет нудьгуючого молодика зі збірок фламандського живопису музею Ермітаж. Розсіяні по провінційним містам Західної Європи картини Міхеля Свертса прибули і в Прагу. В середині вісімнадцятого століття (1745 року) одну з перших партій картин західноєвропейських майстрів для декорації власних палаців і наказала придбати російська імператриця Єлизавета Петрівна. Саме в цей момент закінчилося будівництво палацу для її фаворита — Івана Шувалова. Імператриця і подарувала освіченому вельможі і фавориту картини, що прибули з Праги. Випадково придбана збірка мала нерівномірну вартість за мистецкими ознаками. Але мала і значущі зразки, серед яких були -
Празькі шедеври прикрасили Картинну залу палацу Шувалова. Перебування картин в палаці російського вельможі зафіксував ще художник Ф. С. Рокотов у власному творі з зображенням саме Картинної зали палацу Шувалова у 1758 році, через три роки після дарунку імператриці. Розкішна зала стала парадним кабінетом Шувалова. Частку мистецьких збірок вельможі бачив і згадував в своїх мемуарах математик і науковець І. Бернуллі під час відвідин Санкт-Перетбурга у 1777 році.
Шувалов, засновник Московського імператорського університету і Петербурзької Академії мистецтв, і передав частку картин з власної збірки — в Академію. Десятиляттями картини зі збірок Шувалова прикрашали Навчальний музей Академії. Після більшовицького перевороту 1917 року була проведена реорганізація музейних збірок. Більшість коштовних творів Навчального музею Академії мистецт була 1922 року вилучена і передана тепер вже в Державний Ермітаж. Серед них і «Автопортрет» Міхеля Свертса.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.