АДУ-1000
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
АДУ-1000 (рос. антенны дальнего участка 1000 м2, антени дальньої ділянки з ефективною поверхнею 1000 м2[1]) — комплекс приймальних та передавальних радіоантен у Криму біля Євпаторії, частина приймального комплексу «Плутон» Національного центру управління та випробувань космічних засобів Україні.
Розташування | Євпаторія, Крим, Україна |
---|---|
Координати | 45°10′13″ пн. ш. 33°15′11″ сх. д. |
Організація | Євпаторійський центр дальнього космічного зв'язку |
Довжина хвилі | радио 8 sm, 30…40 sm |
Збудовано | 1960 |
Стиль телескопа | рефлектор |
Діаметр | 8 дзеркал діаметром 16 метрів |
Збиральна площа телескопа | ≈900 m² |
Купол | none |
Вебсайт | www.spacecenter.gov.ua |
АДУ-1000 у Вікісховищі |
Побудовані всього за один рік, ці антени забезпечували всі програми СРСР з дослідження далекого космосу до кінця 1970-х років, поки їм на зміну не було побудовано антену РТ-70 (теж біля Євпаторії). На базі цих антен було створено перший радянський планетний локатор діапазону дециметрових хвиль, проведено перші у світі радіолокаційні дослідження Венери, Марса та Меркурія та уточнено моделі їх руху.
Комплекс «Плутон» складався з трьох відокремлених приймальних та передавальних антен АДУ-1000. Передавальна (К1) знаходилася на 2-му майданчику Центру далекого космічного зв'язку біля селища Заозерне, нині демонтована. Дві приймальні (К2 і К3) знаходяться на 1-му майданчику Центру далекого космічного зв'язку. Рознесення антен на 8,5 км було пов'язане з необхідністю ізолювати чутливе приймальне обладнання на 1-му майданчику від потужного випромінювання передаючих антен на 2-му майданчику.