Історія Кам'янця-Подільського (1434—1672)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кам'яне́ць-Поді́льський у 1434—1672 рока́х — другий період історії міста. Характеризується переходом міста від підпорядкування Великого князівства Литовського до Речі Посполитої. За початок періоду взято дату 1434 року, коли Кам'янець остаточно перейшов під владу польського короля та наділений функціями головного міста Подільського воєводства, Кам'янецького повіту та однойменного староства. З того часу у місті засідав подільський сеймик, почали діяти гродський суд та земський суд, три магістрати (руський, вірменський і польський). Від 1463 року місто стає королівським. Від 1434 до 1672 року Кам'янець перетворено на неприступний для тих часів оборонний форпост. Замок реконструйовано в кам'яний, для його прикриття із західного боку, тобто з боку поля, 1617 року додатково споруджено ще один кам'яно-земляний замок, який стали називати Новим (Нова фортеця), на відміну від більш давнього замку, що почав іменуватися Старим (Стара фортеця). У першій половині XVII століття містобудівники для сполучення замків з містом звели кам'яний арковий (Замковий) міст.
Ця стаття є частиною серії Історія Кам'янця-Подільського |
Гіпотези про заснування |
до 1362 |
1362—1434 (Литва) |
1434—1672 (Польща) |
1672—1699 (Туреччина) |
1699—1793 (Польща) |
1793—1917 (Росія) |
1917—1920 (УНР/УД) |
1920—1941 (УСРР/УРСР) |
1941—1944 (Німеччина) |
1944—1991 (УРСР) |
після 1991 (Україна) |
Кам'янець-Подільський |