Loading AI tools
частина міста Ярославля, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Історичний центр Ярославля — частина міста Ярославля, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як «видатний приклад містобудівної реформи Катерини II, розгорнута в масштабах усієї Росії в 1763 році».[1] Обмежена вулицями Собінова (власне об'єкт охорони) та Республіканської (буферна зона). У ярославльській історії ця територія відома як Земляний город (ядро якого — Рублене місто).
| Історичний центр Ярославля | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Історичний центр Ярославля | |
| 57°37′25″ пн. ш. 39°53′15″ сх. д. | |
| Країна | Російська Федерація |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iv |
| Об'єкт № | 1170 |
| Регіон | Європа та Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2005 (29 сесія) |
 | |
 Історичний центр Ярославля у Вікісховищі | |
В епоху класицизму місто забудовувався за регулярним планом, автором якого вважається Іван Старов. (Більш ранній план О. В. Квасова недостатньо враховував історико-архітектурну специфіку Ярославля). За центр забудови була обрана парафіяльна церква Іллі Пророка (1650), розташована в одному кварталі від берега Волги.
Іллінський куток був звільнений від старих господарських будівель. Перед храмом з'явилася типова для російського класицизму напівкругла площа, забудована симетричними корпусами присутствених місць і палацом намісника між ними (знесений, окремі його риси повторює нинішній будинок обласної адміністрації). Сучасна назва цієї площі — Радянська.
До центральної площі сходяться вулиці-промені: Углицька, Різдвяна, Пробійна (спеціально «пробита» крізь хаотичну забудову давньоруського міста), а також Плацпарадна площа. Перспективу вулиць замикають значущі пам'ятки більш раннього часу: Плацпарадної площі — Успенський собор на Стрілці, Углицької вулиці — Знам'янська вежа, Різдвяної — Углицька вежа, Пробійної — церкви Симеона Стовпника (нині не існуючі). Стихійно сформовані містобудівні акценти XVII століття, таким чином, виявляються гармонійно вписаними в забудову сучасного міста.[2]
Радіальний план стає ясний, варто оглянути центр міста із дзвіниці Спасо-Преображенського монастиря. Забудова вирізняється симетрією і регулярністю. Нові елементи планування узгоджені зі спадщиною допетровського часу. Містобудівна концепція виділяється чіткістю і ясністю, хоча план міста не настільки умоглядно раціональний, як у випадку з сусідньої Костромо. (розповідають, що під час відвідування міста Катерина II на питання, якою б вона хотіла бачити Кострому, просто розгорнула свій віяло).
Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць, рекомендуючи Ярославль до внесення у список Світової спадщини, відзначала розміреність ритмів рядової забудови: дво- і триповерхові будівлі утворюють досить широкі вулиці (як правило, озеленені), які виводять на великі площі.[3] Церкви і вежі допетровського часу слугують зоровими і композиційними домінантами забудови більш пізнього часу. Щодо сучасної ситуації в доповіді наголошується таке:
 |
 |
 | ||
| Церква Іллі Пророка замикає перспективу вулиці Нахімсона (к. М. Різдвяної)… | … площі Челюскінців (к. Плацпарадної) | … вулиці Кірова (к. Углицької), причому з кожного ракурсу виглядає по-різному |
У доповіді робиться висновок про те, що у випадку з Ярославлем містобудівна реформа виявилася особливо вдалою, як у плані самої міської забудови, так і по відношенню до її згармонізованості з історичним минулим і з водними просторами Волги і Которослі.[3] При цьому сама містобудівна реформа Катерини не має прецедентів у європейській історії за масштабами, бо вона призвела до приведення вигляду практично всіх міст Російської імперії у відповідність з раціоналістичними ідеалами Просвітництва. Перепланування Ярославля вийшло особливо збалансованим, а його головна площа не має собі рівних у провінціях імперії за воістину «царським» розмірами.
На території (близько 110 га) об'єкту ЮНЕСКО на даний момент розташоване 140 пам'яток архітектури, які перебувають під державною охороною, приблизно стільки ж можуть бути включені до цього списку додатково. Культурна спадщина історичного центру складають як окремі пам'ятки, так й архітектурні ансамблі певних вулиць, площ, набережних.
| # | Назва | Зображення | Рік створення |
|---|---|---|---|
| 1 | Волжская набережная |  | |
| 1.1 | Митрополичі палати |  | к. XVII ст. |
| 1.2 | Волзька (Арсенальна) вежа |  | к. XVII ст. |
| 2 | Ансамбль Губернаторського будинку |  | 1820-1860 рр. |
| 3 | Радянська площа | основна частина — к. XVIII ст. | |
| 3.1 | Церква Св. Іллі Пророка (як центр ансамблю) |  | 1647-1650 рр. |
| 4 | Площа Волкова | ||
| 4. 1 | Власіївська вежа |  | к. XVII ст. |
| 4. 2 | Міський театр ім. Волкова |  | 1911 р. |
| 5 | Вулиця Ушинського | ||
| 5.1 | Трактир «Пасаж» | ||
| 5.2 | Садиба Вахрамєєва | ||
| 5.3 | Будинок Шапуліних-Сорокіних |  | |
| 6 | Спасо-Преображенський монастир |  | XII — XIX ст. |
| 7 | Церква Богоявлення |  | к. XVII ст. |
| 8 | Гостинний двір |  | п. XIX ст. |
| 9 | Колишній будинок Духовного відомства |  | п. XX ст. |
Важнейшими из памятников исторического центра Ярославля в российском комитете ЮНЕСКО считают следующие[4]:
Великі за розміром, багаті за силуетом, щедро прикрашені зсередини і зовні храмові комплекси купецького Ярославля XVII століття вправлені, подібно до коштовного камінню, в радіальне планування епохи класицизму, яке виводить на них основні міські магістралі, що обумовлює їх виняткове містобудівне значення. Це стосується храмів, розташованих у центрі міста. У той же час чи не найзначніші храмові комплекси були збудовані в слободах на периферії міста. Це відноситься до храмів Миколи Мокрого, Іоанна Предтечі в Толчкові, ансамблю в Коровниках, Федорівської церкви, Толзького монастиря. Усі ці непересічні за архітектурно-художніми якостями пам'ятки розташовані за межами охоронюваної території ЮНЕСКО зони.
Утрати XX століття виразилися для Ярославля, головним чином, у повній втраті забудови серцевини старого міста — кремля, або Рубленого міста. Знищений був і храм Петра і Павла на Волзі, який завершав панораму Волзької набережної з півночі. Збіднило сприйняття центральних вулиць міста знесення таких пам'яток, як храми Кирило-Афанасіївської обителі, Власіївського приходу (у який упиралася Комсомольська вулиця), Варвар'їнского храму (замикав перспективу вулиці Трефолєва), Всіхсвятської церкви з невеликою напівкруглої площею перед нею, церкви Різдва Богородиці перед Спасо-Преображенським монастирем. Уцілілі храми часто виявлялися «приховані» від погляду стандартними будівлями радянської епохи (це відноситься до Казанського монастиря, церкви Миколи Надєїна). У своїй більшості втрачені такі містобудівні домінанти старого Ярославля, як дзвіниці. У рамках підготовки до святкування 1000-річчя Ярославля була затверджена програма відтворення дзвіниць та інших містобудівних домінант[5][6][7][8][9], проте вона не була здійснена. Єдина пам'ятка, яка була реально відтворена, — Успенський собор на Стрілці. Водночас нова будівля не відповідає ні за архітектурою, ні за масштабом навколишній забудові, пригнічуючи її своєю масивністю.[10] Це будівництво викликало заклопотаність ярославської громадськості і стало предметом розгляду на сесії комітету Світової спадщини у 2009 році[11]; два роки по тому пропонувалося включити Ярославль до списку «Спадщина в небезпеці»[12]. У місцевій пресі повідомляється і про інші випадки зведення в охоронюваній ЮНЕСКО частині міста ультрасучасних за своїм виглядом розважальних центрів,[13] про порушеннях висотного регламенту, що допускаються забудовниками.[14]
У наступні роки Міністерство культури Росії ухвалило нормативні акти, які дозволяють вести в старому місті багатоповерхову забудову, що «фактично стало інструментом для забудовників, які прагнуть тотально забудувати історичний центр міста»[15]. На сесії 2015 року Комітет Світової спадщини рекомендував Російської Федерації переглянути дані будівельні регламенти.
 |
 |
 | ||
| Волзька набережна… | …поєднує атмосферу старого Ярославля… | …із вкрапленнями радянської забудови |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
