Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Історична реконструкція — відтворення матеріальної й духовної культури тієї або іншої історичної епохи й регіону з використанням археологічних, образотворчих і письмових джерел[1]. Сам рух бере початок у 50-60х роках XX століття в країнах Північної Америки та Західної Європи. Поступопо він поширювався на Схід. У Польщі в 1977 році відбувся «І лицарський турнір на замку в Голюб-Добжинь» та «І зліт любителів індіанської культури в Ходзежі»[2]. В Україні першою реконструкторською подією вважається проведення воєнізованого шоу «Ристалище» в честь 1500 річниці Києва у 1982 році за організації Серафима Собка[3].
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Історична реконструкція — це рух, що ставить перед собою наукові цілі, що й використовує метод рольової гри й наукового експерименту для вирішення проблем і більш глибокого вивчення досліджуваного питання. Серед реконструкторів, чия діяльність спрямована на поширення зацікавлення історією серед населення, популярні методи живої історії (living history[en]) та історичної стилізації.
Реконструкторський рух є різноманітним, в силу умовної новизни явища та широкої поширеності у світі. Тому в кожному товаристві є свої критерії рівня історичної реконструкції. Умовно учасників руху можна поділити на такі категорії: відтворювачі-реконструктори (професіонали), які працюють над історичною реконструкцією, роблять наукові дослідження та є науковцями із спеціалізацією «реконструкція»; відтворювачі-хобісти, найчисельніша група, в якій немає спільної єдності і складається з численних підгруп, між якими часом виникають непорозуміння в зв’язку із розкутішим ставленням до трактувань та опрацювань джерел. Здебільшого, фестивалі історичної стилізації є їхньою цариною; відтворювачі-продовжувачі – незначна кількість осіб, які діляться на дві групи: які стилізують(допускають неточності) свідомо та ті, які пристосовують давні практики в сучасність, здебільшого неоязичники; вибіркові відтворювачі – незначна група, яка основний акцент ставить на спосіб, а не на достовірність (до прикладу стилізатори бою, яким важливе не достовірне обладнання, а техніки бою); та особи на межі стилізації та вигаданих ігор – вони трактують історію дуже довільно і їхньою ціллю не є ні достовірність, ні стилізація, здебільшого це фанати трендів[4], як от тотальне зацікавлення Польщею періоду XIV століття, в часі виходу гри «Відьмак 3».
Термін «історична реконструкція» може вживатися у двох значеннях: Відновлення зовнішнього вигляду й конструкції об'єкта, теоретичне або практичне, засноване на його збережених фрагментах, залишках, і наявної історичної інформації про нього, за допомогою сучасних методів історичної науки (у тому числі, такого методу, як археологічний експеримент). Аналогічно визначаються історична реконструкція процесів, подій і технологій. Діяльність, спрямована на відновлення різних аспектів історичних подій, об'єктів і т.д.
Історична реконструкція — сучасний вид молодіжного дозвілля, який одержав поширення в колі людей, що захоплюються історією та мистецтвом. Серед можливого дозвілля, в контексті реконструкції, є можливість членства в різноманітних клубах та фестивалі. Тематики фестивалів історичної реконструкції бувають цілком різними. Із найбільш популярних можна виділити фестивалі: античності, раннього, високого та пізнього середньовіччя, нового часу, наполеонівського періоду, першої та другої світових воєн, холодної війни та часом окремо лицарських турнірів. В суспільному контексті тематика середньовіччя є найбільш популярною, оскільки період є відверто романтизованим завдяки численним казки, легенди, романам, фільмам, аніме, серіалам та комп’ютерним іграм. Не менш важливою є різноманітність періоду - оскільки Середні Віки є об'єднюючою назвою для періоду більш як тисячі років, є можливість більшого різноманіття як для дослідження, так і для репрезентації.
В історичній реконструкції є багато напрямків, у тому числі й спортивний.Наприклад, існує кілька федерацій історичного фехтування. Регулярно проводяться спортивні турніри. Фестивалі й масові постановки боїв проводяться, в основному, клубами історичного фехтування й реконструкції за підтримки адміністрації областей і міст, де проводиться захід.
Серед видів боїв, представлених на фестивалях, зокрема є: сучасний мечовий бій (Modern Sward Fighting)[5], учасники якого застосовують середньовічні техніки бою, проте із застосуванням виключно сучасного тренувального обладнання. Для цією групи важливою є саме техніка бою; Історичні Європейські бойові мистецтва (Historical European Matrial Art), також відома під назвою ХЕМА (HEMA)[6] займається дослідженням історичних технік бою на основі збережених джерел – фехтбуків. До прикладу міжнародна асоціація яка має свої осередки в країнах Північної Америки та Європи ХЕМА Альянс (HEMA Alliance). Їхньою ціллю є історична достовірність технік бою, що є частиною явища інсценізації в плані того, що це реальний бій, в якому використовують стиль бою та зброю відповідну до періоду; також до боїв відносяться поєдинки любителів, що відбуваються під час фестивалів. Варто зауважити, що любителями є учасники історичних товариств, які беруть участь у фестивалі. Їхні дії спрямовані на розвагу: як глядачів, так і власну, у вигляді змагань між клубами.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.