![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Isa_Boletini%252C_Dutch_Military_Mission_%25281914%2529.jpg/640px-Isa_Boletini%252C_Dutch_Military_Mission_%25281914%2529.jpg&w=640&q=50)
Іса Болетіні
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Іса Болетіні (алб. Isa Boletini; 23 січня 1864(18640123), Болетін — пом. 23 січня 1916, Подгориця) — албанський національний активіст і організатор повстання у Косово.
Іса Болетіні | |
---|---|
![]() | |
Народився | 15 січня 1864(1864-01-15) Boletin[d], Вілаєт Косово, Османська імперія |
Помер | 23 січня 1916(1916-01-23) (52 роки) Подгориця, Чорногорія ·загиблий у бою |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | політик |
Учасник | Балканські війни |
Роки активності | з 1881 |
Військове звання | командир |
Конфесія | іслам |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Isa_Boletini%2C_Dutch_Military_Mission_%281914%29.jpg/640px-Isa_Boletini%2C_Dutch_Military_Mission_%281914%29.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/Isa_boletini_vlora_1912.jpg/640px-Isa_boletini_vlora_1912.jpg)
У 1878 році він вступив до Прізренської ліги у віці 14 років. Він брав участь у битві під Слівовою (квітень 1881) проти османських експедиційних сил, які були спрямовані на ліквідацію Ліги.
За свою діяльність Болетіні у 1902 році був депортований до Стамбула, де він перебував до 1906. З 1910 року він керував партизанською війною проти турків у регіоні Штімле. У 1912 році не зміг стати одним з підписантів Декларації незалежності Албанії у Вльорі, оскільки Ісмаїл Кемалі поспішив оформити урочистий акт не чекаючи приїзду делегатів-косоварів.
Разом з керівником албанського уряду Ісмаїлом Кемалі був представлений на конференції у Лондоні у 1913, яка повинна була узаконити албанську незалежність. Він залишився в Албанії, поки не покинув країну під час правління принца Вільгельма Віда, а потім повернувся до Косова.
Під час Першої світової війни Болетіні приєднався до албанського партизанського руху, боровся проти Сербії. У січні 1916 був убитий разом зі своїми синами Халілом і Західом у Чорногорії.
У 2004 році Ібрагім Ругова нагородив його орденом Героя Косово.