Ірано-візантійська війна (602—628)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ірано-візантійська війна 602—628 років — остання війна між Візантійською імперією та державою Сасанідів, що тривала 26 років. Попередня війна завершилась 591 року, після того, як імператор Маврикій допоміг сасанідському шахиншаху Хосрову II повернути престол, захоплений узурпатором Бахрамом Чубіном. 602 року Маврикій був убитий під час повстання воєначальника Фоки, який став імператором. Хосров оголосив Фоці війну ніби для того, щоб помститись за смерть Маврикія.
Ірано-візантійська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Римсько-перські війни Ірано-візантійські війни | |||||||
Битва між армією Іраклія та персами Хосрова II. Фреска П'єро делла Франческа | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Візантійська імперія, Західний тюркський каганат |
Імперія Сасанідів, Аварський каганат | ||||||
Командувачі | |||||||
Фока Іраклій Тун-Джабгу хан Філіппік Герман † Леонтій Доменціол Приск Микита Феодор Бон |
Хосров II Парвіз Фаррухан Шахрвараз Шахін Вахманзадеган Шахраплакан † Рахзад † Кардаріган |
Перший етап війни, що тривав від 602 до 622 року, виявився успішним для персів, які завоювали більшу частину Леванту, Єгипту й Анатолії. Лише імператор Іраклій, який зійшов на престол 610 року, незважаючи на початкові поразки, зумів повернути перебіг воєнних дій на свою користь. Перська кампанія Іраклія, що тривала від 622 до 626 року, змінила баланс сил і змусила персів перейти до оборони. Об'єднавшись з аварами, перси удались до останньої спроби взяти Константинополь 626 року, але зазнали поразки. Після того Іраклій вторгся до Перської держави 627 року, змусивши противника благати про мир, який був укладений на початку наступного року.
До кінця конфлікту, що затягнувся, обидві сторони були сильно виснажені й вичерпали свої людські та матеріальні ресурси, що дозволило арабам швидко завоювати всю імперію Сасанідів, а також візантійський Левант, Єгипет і Північну Африку.
Лев Гумільов назвав ту війну «Світовою війною VII століття»[1].