Інженер-капітан III рангу
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Інженер-капітан ІІІ рангу (лат. ingenium — здібність, винахідливість; і від пізнє лат. capitaneus — воєначальник) — військове звання старшого начальницького інженерного складу інженерно-корабельного складу в Військово-морських сил та Прикордонних військ з 1940 до 1971.
![]() РСЧФ СРСР | ||
| ||
Нашивки | Радянські військові звання | |
Існування | 1940-1971 | |
Категорія звань | Старший офіцерський (військово-інженерний) склад | |
Флот | Капітан ІІІ рангу | |
Сухопутні війська/ВПС | Майор | |
Військово-інженерний склад сухопутних сил | Воєнінженер 2 рангу (1940-1942/43) Інженер-майор (1942/43-1971) | |
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інженер-капітан.
Еквівалентом звання серед командного складу було: у сухопутних силах звання майор та капітан ІІІ рангу в ВМС. Серед військово-технічного складу РСЧА відповідним званням з 1942/43 років стало інженер-майор.
Інженер-капітан ІІІ рангу був вище за рангом ніж інженер-капітан-лейтенант і нижче за рангом від інженер-капітан ІІ рангу.