Інгулець (Кривий Ріг)

Інгуле́ць — колишнє місто в Україні, що існувало в 1956–2002 роках. У жовтні 2002 року включене до складу міста Кривого Рогу. Розташоване на річці Інгулець (притока Дніпра). Населення — 62 173 жителів (перепис 1 січня 2005 р.)

Інгулець Кривий Ріг
Загальна інформація
47°40′58″ пн. ш. 33°09′31″ сх. д.
Країна	Україна[1]
Район	Інгулецький район
Адмінодиниця	Криворізький район
Засновано	1922
Площа	10,5 квадратний кілометр
Населення	62 тис.
Поштовий індекс	50102
Телефонний код	+380-(564)
Головні вулиці	просп. Перемоги, вул. Каткова
Підприємства	ПАТ "ІнГЗК"
Заклади освіти та культури	Палац культури ПАТ "ІнГЗК"
Парки	Проспект Перемоги
Транспорт
Залізнична інфраструктура	Інгулець (станція)
Карта

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інгулець.

Географічне розташування

Місто Інгулець розташовувалося на правому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 1 км розташоване смт Зелене, нижче за течією на відстані 2,5 км розташовувалась смт Миколаївка, на протилежному березі — смт Широке. На відстані 1 км розташоване село Широка Дача. У місті є залізнична станція Інгулець.

Історія

Докладніше: Історія Кривого Рогу

Давня історія

Територія, на якій розташоване місто, була заселена ще в глибокій давнині, про що свідчать знайдені неподалік поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.) та скіфські кургани (V-ІІІ ст. до н. е.).

Курган Дубова Могила досліджений експедицією ДНУ 2000 року. Одиночний курган заввишки 2,77 м, діаметром 49,5 м. Виявлено 4 поховання доби енеоліту — № 19, 15, 13, 10. В похованні 10 виявлено мальовану посудину трипільської культури етапу СІІ^[2].

XVIII — ХХІ століття

Свою сучасну історію Інгулець відраховує від кінця XVIII ст. Вона пов'язана передусім із видобутком корисних копалин. Інгулецьке родовище залізних кварцитів представлено залізними кварцитами з масовою часткою кварциту 32,5 — 33,0 %, які містять породи сланців. Запаси родовища — 1 млрд т. З 1891 року тут почалась розробка залізної руди і вже через 10 років діяло 6 копалень. У 1920-ті роки шахтарські поселення злилися в одне селище з назвою річки.

Статус міста Інгулець отримав у 1956 році. У жовтні 2002 року місто Інгулець було включено до складу міста Кривого Рогу^[3].

Свою назву місто отримало від назви річки Інгулець.

Населення

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року^[4]:

Національність	Відсоток
Українці	81,98 %
Росіяни	15,88 %
Інші/не вказали	2,14 %

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	30 340	77,76 %
Російська	8 421	21,58 %
Інше	259	0,66 %
Разом	39 020	100,00 %

Промисловість

Залізнична станція Інгулець. Добуваються залізні руди. Інгулецький ГЗК, бетонний завод.

Культура та освіта

На території Інгульця є палац культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з фондом 50,8 тис. книг, музична школа, палац дитячої творчості, палац спорту, стадіони «ІНГУЛЕЦЬ» і «Будівельник», 12 загальноосвітніх шкіл, профтехучилище № 44, Інгулецький технікум ДВНЗ КНУ, лікарняне містечко з дитячим відділенням, два водоймища.

На території Інгулецького району функціонують 35 закладів освіти: з них 12 загальноосвітніх навчальних закладів, Інгулецький ліцей, "Криворізький багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Перлина», 16 дошкільних навчальних закладів та 4 позашкільних заклади.

Персоналії

• Білецький Дмитро Юрійович (1987—2014) — молодший сержант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Бонцевич Сергій Степанович (1981—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Гажур Олександр Анатолійович (1975—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Андрій Михайлович Козюбчик (1981—2014) — український військовик, боець ДУК ПС.
• Конопацький Сергій Васильович (1973—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Гуреїв Олекса — український письменник.
• Лисечко Антон Ігорович (1988—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Світлини

• 
  Скульптура "Еней"
• 
  Арт-об'єкт "Я кохаю Інгулець"

Примітки

1. archINFORM — 1994.

   d:Track:Q265049
2. Реєстр пам'яток трипільської культури — Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 15 червня 2010.
3. Верховна Рада України, Постанова № 217-IV від 24.10.2002 Про зміну меж міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
4. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних