Єзекія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Єзекія (івр. חִזְקִיָּהוּ; грец. Ἐζεκίας; 739/41 — 687 до н.е.) — юдейський цар. Представник Давидового дому. Син юдейського царя Ахаза. Згадується у ІІ Книзі царів Старого Заповіту (2 Хр. 28:27). Е. Тілє відносить час його царювання до 715—686 р. до н. е[3] та співправління з батьком починаючи з 735/736 р. до н. е. Біблія оповідає, що Єзекія зацарював на третій рік правління ізраїльського царя Осії, тобто у 727 році до н. е. Єзекії було 25 років і правив він Юдеєю 29 років (2 Цар. 18:2).
Єзекія | ||
Promptuarii Iconum Insigniorum, 1553 | ||
| ||
---|---|---|
715 — 687 до н. е. | ||
Попередник: | Ахаз | |
Спадкоємець: | Манасія | |
Народження: |
752 до н. е.(-752) Єрусалим, Юдейське царство | |
Смерть: |
687 до н. е. або 686 до н. е.[1] Єрусалим, Юдейське царство | |
Поховання: | Єрусалим | |
Національність: | ізраїльтяни | |
Країна: | Юдейське царство | |
Релігія: | Яхвізмd[2] | |
Рід: | дім Давида | |
Батько: | Ахаз | |
Мати: | Abijahd | |
Шлюб: | Hephzibahd | |
Діти: | Манасія | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
722 року до н.е. став свідком завоювання Ізраїльського царства військами ассирійського царя Саргона ІІ. 701 року, після ассирійської облоги Єрусалима, визнав верховенство царя Сінахеріба. У внутрішній політиці провадив курс на встановлення єдинобожжя, ліквідацію язичницьких культів, заборону вшановувати інші божества окрім Бога в Єрусалимському храмі. Дослухався до пророків Ісаї та Міхея. У Другій книзі царів та Другій книзі хронік описується як дуже праведний правитель. В Євангелії від Матвія згадується у родоводі Ісуса Христа.