Кыселина
From Wikipedia, the free encyclopedia
Кыселины, в класічнім значіню — електроліты, котры при розчінїню в йонізуючім розчінникови (воді), дісоціюють з утворенём йонів гідроґену (або протону, Н+), такым способом знижуючі кыслость розчіну до величіны менше як pH 7,0. В сучасній хемії звычайно ся хоснує інше, хоць подобне значіня Бренстеда і Ловрі, по котрім ся кыселины означують як хемічны злученины, же суть донорами протонів і приїмають електроны на утворїня йоновых вязб.